Кореляція між англосаксонським гомілетичним дискурсом і граматикою

Buniyatova I. R., Horodilova T. M. (2023). Кореляція між англосаксонським гомілетичним дискурсом і граматикою. Studia Linguistica(22), 34–47. https://doi.org/10.17721/StudLing2023.22.34-47

Статтю присвячено взаємовпливу дискурсу і граматики у формуванні реченнєвих одиниць в англосаксонських проповідях ІХ-ХІ ст., створених провідними гомілетиками, а саме, Ельфриком (955 – 1020 р.), Вульфстаном (дата смерті 1023 р.), а також анонімними авторами збірки “The Blickling Homilies”. Аналізований матеріал дав змогу висунути два припущення. По-перше, корпус проповідницьких текстів зазначеного історичного періоду (загальна кількість – 28) становить окремий різновид релігійних текстів, яким властива низка ознак, які ми знаходимо у текстах перформативного типу, і які ми сукупно визначаємо як гомілетичний тип дискурсу. По-друге, винесення особової форми дієслова (англ. foregrounding) в ініціальну позицію давньоанглійського речення є жанрово маркованим явищем (англ. genre dependent), що засвідчено фактами проповідницьких текстів досліджуваного періоду, а також матеріалом епічної поезії. У цій статті термін “гомілія” (проповідь) розгортається як дискурсивне явище, яке встановлює тісний зв’язок між проповідником і конгрегацією, і, як таке, слугує засобом спілкування. Такий тип комунікації передбачає динамічну взаємозалежність учасників, створення постійної напруги і безперервність процесу, кінцевим результатом якого є утвердження духовних і дидактичних принципів віруючих. У лінгвальному вимірі, це представлено низкою граматичних явищ, спільних для аналізованого типу проповідей, які включають формульні початкові звернення проповідника до аудиторії, чисельні тавтологічні або паралельні фрази, алітераційні конструкції, дейктичні елементи, тощо. “Батьківську бесіду”, яку веде англосаксонський священик, можна опісати у дидактичних і християнських догматичних термінах, дух і буква яких були особливо актуальними в контексті екзистенції давніх германських етносів напочатку другого тисячоліття.