Сирійський пласт топонімії України візантійського часу

ТИЩЕНКО, К. (2020). The Syrian stratum of the Ukrainian toponymics (the Byzantine time). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та літератури, 1(26), 37–44. https://doi.org/10.17721/1728-242X.2020.26.37-44

Висвітлено етапні наслідки ідентифікації групи топонімів Жаб'є як реплік прототипу Jābiya: то була назва столиці гасанідів, християнізованих арабів-федератів Візантії VI–VII ст. Ця ідентифікація уможливила системне зведення всієї множини раніше вивчених історичних реплік в Україні назв-прототипів із Сирії візантійського часу. Серед врахованих прототипів на Близькому Сході: топоніми – 'Asqalan Аскалан, Callinicum Калінік / Raqqa Ракка, Dimashq Дамаск, Fihl Фіхль, Halab Халеб, ḤAWRĀN гори аль-Хауран, Jābiya Джабія, Jarash Джараш, JIBAL Джибал, Quds = Bayt al-Maqdis Єрусалим, Laodicaea / Ladhiq Лаодікея, Palmyra Пальмира, PHOENICIA Фінікія, Ruṣāfa / Sergiopolis / Ῥάφες Русафа, Tiberias Тиверіада, Tripolis Триполіс, Bilad al-SHAM Шам / SURIYEH Сирія, Yathrib / Medina Ясріб; антропоніми –Theodosius Феодосій, Ya'qūbī Jacob Baradaeus. Вірогідні репліки цих прототипів в Україні станом на 2019 р.: Осколонівка, Скалонівка, Калинуватка, Калинівка (понад 80 назв), Раки, Рачинці, Дамаски, Демешківці, Фиголівка, Халеп'я, Халепці, Твердохліби (3), Гавронці, Гавронщина, Жабелівка, група Жеб'є (20), Яроші (4), Ярошівка (4), Яришів, Чепелівка, група Куцівка, Магдин, Ладижин (6), Пальмирівка, Пониква, Пониковиця, Русава, Росава (4), Расавка, Росоха, Росоховатка, Сергії, Тиврів (2), Трипілля (2), Шами / Суржа, Сурож, Яструб- (14), Педоси, Ходоси, Якубівка та ін. Перші візантійські прототипи реплік цього вектора (Триполь, Халѣпъ, Корсунь) припустили ще В. З. Завитневич і О. І. Соболевський (1888, 1911). Решту синхоричних назв із різним рівнем вірогідності віднайдено методом топонімічного контекстування у 2005–2019 рр. Поетапно розкриваються фрагменти автентичної давньої системи назв, що згодом зазнали ряду закономірних і випадкових звукових змін і переосмислень. Теперішня знахідка цілої вихідної території у Сирії та Палестині з великою концентрацією прототипів цього вектора топонімів-реплік України надає нової якості науковим уявленням про зміст і форми контактів із Візантією степових і лісостепових племен Наддніпрянщини в долітописний період (IV–IX ст.).