Зв’язок негативного дитячого досвіду з рівнем толерантності до соціальних меншин в дорослому віці

У роботі наведено теоретичне узагальнення і сучасний аналіз питання впливу психотравмуючого дитячого досвіду на рівень такого поняття як то-лерантність в дорослому віці до соціальних меншин, результати емпіричного дослідження такого взаємозв’язку. На підставі теоретичного аналізу встановлено що психологічні травми дитинства виникають практично у кожної людини, але для життя деяких людей вони не мають значного впливу, для інших ж є фактором порушень всіх сторін психіки і як наслідок – якості життєдіяльності у суспільстві. Глибина травми залежить від індивідуально-психологічних особливостей людини, частоти і тривалості впливу негативних факторів і виду травмуючої події. Значну роль у формуванні і розвитку дитячих психотравм відіграє сім'я. Діти, що ростуть в атмосфері розуміння і любові, мають менше труднощів з навчанням у школі, проблем, пов'язаних зі здоров'ям, спілкуванням з однолітками, і навпаки, як правило, порушення дитячо-батьківських відносин і труднощі в сімейному ситуації ведуть до формування різних психологічних проблем і комплексів. За результатами дослідження було визначено, що більша частина дос-ліджуваних мають певний негативний дитячий досвід та схильні до психот-равм. Теоретично обґрунтовано та емпірично виявлено існування певних залежностей в наявності психотравм та рівнем толерантності в дорослому віці. Так, прямий вплив на рівень толерантності мають психотравма знедоленості та пережиття сексульного домагання в дитинстві.Приниженість у дитячому віці, фізичне насилля зі сторони батьків та булінг з боку однолітків впливають на рівень терпимості до невизначеності у дорослому віці. Чим більше мали місце бути такі явища в житті респондента – тим більш нетерпимим він є до невизначенності.

Голота В. Г. Зв’язок негативного дитячого досвіду з рівнем толерантності до соціальних меншин в дорослому віці : дипломна робота : 053 Психологія / Голота Віктор Геннадійович. - Київ, 2022 – 96 с.