ДОСВІД ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ У ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ

Chuprina, Y. A. (2020). EXPERIENCE OF PROFESSIONAL DEVELOPMENT OF SCIENTIFIC AND PEDAGOGICAL EMPLOYEES IN FOREIGN COUNTRIES. Соціальне право(1), 228–233. https://doi.org/10.37440/soclaw.2020.01.39

У статті висвітлено досвід професійного розвитку науково-педагогічних працівників узарубіжних країнах. Зокрема, розглянуто освітній досвід Великобританії, державна політикаякої, визнаючи ключову роль вищої освіти у вирішенні соціально-економічного розвиткусуспільства, надає першорядне значення підготовці науково-педагогічних кадрів закладів вищоїосвіти, а також досвід США, оскільки саме вони претендуючи на світове лідерство, взяли курсна підготовку конкурентоспроможних кадрів у всіх сферах економіки та суспільного життя.Оскільки, модернізація освіти, формування Європейського простору вищої освіти вимагаютьрозширення їх мобільності, а, значить, і постійного підвищення рівня їх професійноїкомпетентності.Проаналізовано соціально-економічну ситуацію, що склалася в зазначений період івплинула на модернізацію системи перепідготовки науково-педагогічних кадрів вищої школиСполученого Королівства та США. Зазначено, що в даний час кожен заклад вищої освіти уВеликобританії розробляє власну програму підвищення кваліфікації свого академічного персоналу,проводячи індивідуальні та групові заняття, а також надаючи спеціальний відпустку викладачевідля проведення наукової роботи. Поряд із закладами вищої освіти проблемою перепідготовкиакадемічних кадрів займаються і спеціально організовані установи, такі як Академія вищоїосвіти, акредитив і фінансують проекти з удосконалення педагогічної діяльності викладачівзакладів вищої освіти країни. Зауважено, що особливістю організації і змісту професійногорозвитку науково-педагогічних працівників вищої школи США є реалізація «ідеї вільного вибору» ііндивідуалістичного підходу. В організаційному плані процес професійного розвитку здійснюєтьсяпротягом здійснювався календарного року; навчальний план так би мовити «відкритий» (щодографіка і змісту підвищення кваліфікації) і «прихований» (щодо організаційних умов, якісупроводжують реалізацію даного процесу на практиці) характер.Зроблено висновок, що має бути додержаний баланс запозичення зарубіжного досвіду,оскільки слід враховувати український менталітет, національну своєрідність та особливістьукраїнської науково-педагогічної царини.