ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ У ЛАНДШАФТНО-ЕКОЛОГІЧНОМУ МОНІТОРИНГУ

Зацерковний, В., Плічко, Л., Приліпко, О., Ніколаєнко, О., Мужанова, Т. (2020). SUBSTANTIATION OF THE APPROPRIATENESS OF APPLYING GEOGRAPHIC INFORMATION SYSTEMS IN LANDSCAPE-ECOLOGICAL MONITORING. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 1(88), 98–105. https://doi.org/10.17721/1728-2713.88.14

Для сучасних міст характерні такі негативні наслідки цивілізації, як ущільнення міської забудови, забруднення повітря, води, ґрунту, зростаючий рівень шуму і вібрацій, "теплові острови", вплив магнітних, електричних, іонізаційних полів тощо. Небувалими темпами зростає використання різноманітних природних ресурсів і масштаби забруднення зовнішнього середовища відходами виробництва та споживання. Одним із дієвих механізмів зняття цих негативних наслідків є ландшафтно-екологічний моніторинг (ЛЕМ) стану існуючої екологічної інфраструктури міст (споруд і об'єктів, призначених для охорони, відтворення і поліпшення навколишнього природного середовища), яка покликана забезпечити декомпенсуючу протидію наслідкам антропогенного навантаження. ЛЕМ необхідний для розробки науково-обґрунтованої міської екологічної політики та оптимізації системи природокористування. Для прийняття ефективних кваліфікованих управлінських рішень щодо поліпшення екологічної ситуації міст потрібна повна і достовірна інформація про основні природні умови. Такі дослідження, спрямовані на системний збір інформації про територію, найчастіше належать до сфери ландшафтно-екологічного картографування. Обґрунтовано необхідність застосування в ЛЕМ геоінформаційних систем (ГІС) і представлено модель оцінки приросту інформації, яку можна отримати в процесі впровадження ГІС в ЛЕМ. Запропонована модель, за розрахунками авторів, дозволить зменшити ентропію (невизначеність) системи майже вдвічі, що свідчить про необхідність використання ГІС при ландшафтно-екологічному моніторингу.