СИСТЕМНІСТЬ УКРАЇНОЗНАВСТВА І КОНСОЛІДАЦІЯ НАЦІЇ: ЕКЗИСТЕНЦІЙНИЙ ДИСКУРС

Krysachenko (Крисаченко Валентин Семенович), V. (2022). SYSTEMICITY OF UKRAINIAN STUDIES AND CONSOLIDATION OF THE NATION: AN EXISTENTIAL DISCOURSE. Політологічний вісник(89), 12–28. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2022.89.12-28

Наукове українознавство об’єктом свого вивчення має Україну як системну цілісність у просторі і часі. Сукупність знань про Україну складає емпіричну підвалину, теоретичні узагальнення створюють її евристичний образ і дозволяють створювати прогностичні моделі розвитку. Залежно від поставленої мети та інструментарію їх тлумачення, використання такого знання вкладається в наступні базові конструкти: 1) догматизм, 2) еклектика, 3) системність і 4) синергія. Системність дозволяє диференціювати об’єкт пізнання (України) на окремі предмети і, таким чином, всебічно вивчати її різнобічно у найважливіших вимірах буття. Синергізм спрямований на поєднання предметного знання про ті чи інші особливості об’єкта пізнання в цілісну картину про нього. Саме в подібному напрямку і полягає головний вектор розвитку сучасного українознавства. Нагромаджений обшир об’єктивних знань про Україну відіграє креативну роль у формуванні національної свідомості та розбудові громадянського суспільства. В умовах повномасштабної російсько-української війни саме консолідація продуктивних сил держави виступають запорукою її незалежності та суверенітету.