Політика масштабу та територіальна поляризація електоральних вподобань в Україні, 2002-2014

Dobysh, M. (2018). Territory, place, scale, and polarization of electoral preferences in Ukraine, 2002-2014. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geography, (73), 63–68. https://doi.org/10.17721/1728-2721.2019.73.12

Націоналізація партійної системи та електорату не обов’язково виливається у територіальну гомогенізацію електоральної поведінки і переходу від територіальних до функціональних розломів. Результати виборів в Україні широко аналізуються з перспективи регіональних відмінностей, ефекту структури населення, розломів та поляризації політичних поглядів. Однак, ми вважаємо, що просторовість електоральної поведінки в Україні є більш складною і може бути краще зрозуміла використовуючи модель TPSN – переплетений та взаємоважливий ефект території (T), географічного місця (P), географічного масштабу (S) та мереж (N). Стаття має за мету аналіз територіальної гомогенізації, гетерогенності та поляризації електоральної поведінки в Україні, використовуючи дані на рівні виборчих дільниць для парламентських виборів 2002-2014 років. Ми використовуємо індекс Лі для аналізу територіальної гомогенізації (аналіз варіації на основі середнього абсолютного відхилення поділеного на два, щоб уникнути подвійного підрахунку). Дослідження показує, що в 2002-2014 роках електоральна поведінка в Україні поступово і постійно територіально гомогенізувалася і водночас територіально поляризувалася – індекс для країни вцілому знижувався (збільшення гомогенності), тоді як для окремих регіонів він зростав або стабільно залишався високим (зокрема для Галичини та Донбасу). У 2002 році він був для Галицьких областей відчутно вищим ніж для всієї іншої території України, тоді як в 2006-2012 роках встановилася двополюсна структура з стабільно високою поляризацією між Донбасом та Галичиною та зростаючою гомогенністю голосування в інших регіонах з локальними відхиленнями. Картографічний аналіз також показує важливість адміністративних кордонів (часто поведінка виборців слідує саме їм) та часом історичних кордонів (у 2002-2007 роках міжвоєнного кордону між Польщею та СРСР та у 2012 році кордону між Австрійською та Російською імперіями на півночі сучасної Тернопільської області). Ба більше, оприлюднені документи судової справи проти Манафорта показують як географічний масштаб стратегічно використовувався Партією регіонів, а існуючі дослідження вказують на ефективне використання мереж Свободою для мобілізації Галичини в 2012 році. Хоча наше дослідження емпірично дуже обмежене, але воно вказує на взаємодоповнюючий ефект території як обмеженого кордонами ареалу, місця як контексту, географічного масштабу як стратегічного політичного інструменту та організаційних рамок для партій та мереж, як суттєвих для кращого розуміння того як партії структурують територію України.