Публікації мемуарів жінок і про жінок-учасниць Української революції 1917–1921 рр. у комбатантських часописах західної української діаспори

Отземко, О. (2025). Публікації мемуарів жінок і про жінок-учасниць Української революції 1917–1921 рр. у комбатантських часописах західної української діаспори. Українознавство, 4(97), 118-133. https://doi.org/10.17721/2413-7065.4(97).2025.343916

Актуальність. Українська національна революція 1917–1921 рр. породила величезний обсяг мемуарної літератури, автори якої занотовували свої враження у щоденникових записах, намагалися усвідомити перебіг революції, причини її поразки, віддзеркалюючи у спогадах як власний досвід участі, так і думки щодо подій, діячів і діячок революційної доби. Мемуари жінок і про жінок набувають ваги для дослідників з огляду на розвиток «жіночої історії» як актуального напряму сучасних гендерних досліджень, одним із аспектів якого є вивчення українського жіноцтва в умовах революційного зламу. Актуальності жіночій темі у мемуаристиці революційної доби додає сучасний стан українського суспільства: російсько-українська війна зумовила глибоку трансформацію гендерних ролей, зокрема залучення жінок до військової сфери, що суголосно досвіду революційних часів, що відбився в мемуарах жінок і про жінок.
Метою статті є аналіз особливостей публікацій та інформаційного потенціалу мемуарів жінок і про жінок-учасниць Української національної революції 1917–1921 рр. на сторінках комбатантських часописів, що видавалися в західній українській діаспорі у другій половині ХХ ст.
Висновки. Основний масив опублікованих учасниками Української революції у діаспорній періодиці мемуарів, зокрема жіночих, припадає на 50–70-ті роки ХХ ст. Це переважно короткі спогади про події або учасниць та учасників національно-визвольних змагань. Проаналізованій мемуаристиці притаманні суб’єктивність, певна публіцистичність. Мемуарні твори мають потужний та різноаспектний інформаційний потенціал. Це важливе джерело з історії Української національної революції: на тлі інформації про події вони зберігають імена жінок, засвідчують їхню участь і роль у національно-визвольній боротьбі. Мемуаристика відбиває різні жіночі досвіди, зумовлені змінами воєнної та революційної доби: сестри-жалібниці, військові, зв’язкові, урядовиці. Опубліковані мемуари віддзеркалюють історію української діаспори, зокрема її жіночої складової, через висвітлення життєвого шляху авторок в еміграції й власне факт публікації у пресових виданнях, що свідчить про їхню активну життєву позицію. Вони є джерелом з історії  діаспорної преси, зокрема комбатантської. На це вказують публікації не тільки спогадів, а й некрологів, іноді досить розлогих, уривки мемуарів у біографічних статтях і листах.