ІМОВІРНИЙ МЕХАНІЗМ ПОХОДЖЕННЯ ВІДБИТКІВ ВИДУ NEMIANA SIMPLEX PALIJ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2017
Автор(и) :
Мєнасова, А.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
3
Випуск :
78
ISSN :
1728-2713
Початкова сторінка :
6
Кінцева сторінка :
10
Цитування :
[APA 7] Мєнасова, А. (2017). ІМОВІРНИЙ МЕХАНІЗМ ПОХОДЖЕННЯ ВІДБИТКІВ ВИДУ NEMIANA SIMPLEX PALIJ. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 3(78), 6–10. https://doi.org/10.17721/1728-2713.78.01
[ДСТУ] Мєнасова А. ІМОВІРНИЙ МЕХАНІЗМ ПОХОДЖЕННЯ ВІДБИТКІВ ВИДУ NEMIANA SIMPLEX PALIJ. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2017. Т. 3, № 78. С. 6—10. DOI: 10.17721/1728-2713.78.01 (дата звернення: 25.07.2026).
Найпоширенішим представником едіакарської фауни у відкладах венду Подільського Придністров'я є вид Nemiana simplex Palij. Відбитки являють собою округлі в плані опуклі диски з гладкою поверхнею і трактуються як рештки багатоклітинних безскелетних тварин, що вели прикріплений спосіб життя і, як вважається, захоронювались insitu. Дані відбитки достовірно відомі з відкладів венду Подільського Придністров'я, Зимового берега Білого моря, Оленьокського підняття на півночі Сибірської платформи, а також в піздньодокембрійських відкладах Канади, Китаю та Австралії. У районі Канівського заповідника автор мала змогу спостерігати утворення, що дуже нагадують неміан – біля берега, на дні мікрозаток були скупчення піщаних горбочків діаметром від 3 до 8 мм і заввишки до 3 мм. Під шаром піску, потужність якого становить 2–4 мм, залягає алевритистий мул чорного кольору з характерним запахом сірководню. Утворення цих горбочків, імовірно, є результатом життєдіяльності своєрідного мікробного мату, у формуванні якого беруть участь багато різних мікроорганізмів. Автор вважає, що механізм формування структур типу Nemiana simplex Palij близький до механізму утворення строматолітів, тобто поверхня мату під час зміни рівня води поступово заноситься піском, а мікроорганізми або мігрують вгору крізь шар піску, що накопичується, або переходять тимчасово в латентний стан з наступною реколонізацією осадка. При цьому осадок упорядковується, тобто стає шаруватим. А у випадку загибелі колонії зовнішня оболонка деякий час зберігає форму, що робить можливим утворення зліпків на нижній поверхні нашарування.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
694.7 KB
Контрольна сума :
(MD5):9dc3d21cddaeb56962f17c53565feb4a
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International

