Політичні процеси vs законотворчий процес: проблеми конституціоналізації

Драпʼятий, Б. Є. (2022). POLITICAL PROCESSES VS LAWMAKING PROCESS: PROBLEMS OF CONSTITUTIONALIZATION. Вісник кримінального судочинства(3), 123–137. https://doi.org/10.17721/2413-5372.2022.3-4/123-137

Стаття присвячена розкриттю взаємозв’язку, взаємодії та взаємозалежності між політичними процесами та законотворчим процесом в аспекті його конституціоналізації. Основні результати дослідження. Конституціоналізація законотворчого процесу визначається як один із способів реалізації Конституції і впровадження верховенства права в регулювання у сфери суспільного життя, у зв’язку з чим законотворчий процес поглинає в себе не тільки обов’язково конституційну компоненту, а й політичну. Доведено, що політичні процеси і український законотворчий процес залишаються взаємозалежними, що не завжди призводить до його конституціоналізації, зокрема в частині визнання людини, її життя і здоров’я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю і відповідальності держави за свою діяльність. Обґрунтовано, що суспільство й громадськість не завжди сприймають конституційність тих законотворчих реформ, що мають ознаки «правової революції». Оперативна корегуюча законотворчість, якою розпочиналося впровадження всіх фундаментальних реформ, нерідко призводить до втручання в основні права і свободи людини і громадянина. В умовах існування руйнівних процесів державності стан законотворчого процесу є максимально складним, а відтак потребує ретельної конституційної технології. Констатована суттєва роль громадськості у законотворчому процесі як виразник суспільних очікувань щодо ефективності законодавства. Конституційоналізація законотворчого процесу щодо революційних правових реформ часто не забезпечується, і в разі прийняття законопроектів як законів, останні отримують подальшу перевірку конституційності внесених змін, особливо в частині коли КСУ до цього вже висловлював юридичну позицію з того чи іншого питання, а законодавець знову закріпив аналогічне законодавче регулювання, і нерідко такі законодавчі норми визначаються КСУ такими, що не відповідають Конституції України.