Розділ 4.1 колективної монографії «Глобалізаційні виклики: урядування майбутнього».

Since June 2022, Ukraine has become closer to the European Union – having received the status of an EU candidate country. In order to become part of the EU in the future, we have to fulfill several conditions. Among such tasks, there is not just a need, but a requirement – a real «start-up» of the work of bodies that are supposed to fight corruption, especially with such a type of corruption as – personnel corruption. This type of corruption acts is based on mutual relations and interdependence between two subjects: persons who have the right to appoint to positions or have the opportunity to «influence» the outcome of elections, and interested persons. The danger is that in the conditions of constant changes in the socio-political, economic and spiritual-ideological situation, new forms of manifestation of such corrupt abuses appear. The subject of the study is personnel corruption in state authorities. The methodological basis of the work is determined by the specificity of the research subject, where general scientific methods of cognition (analysis, synthesis, generalization, analogies, classification and modeling) are used; dialectical and systemic methods; structural and functional. The purpose of the work is to analyze personnel corruption and its negative impact on the process of managing state institutions. Conclusions. Anti-corruption policy should not be formal: do not perceive it as communication campaigns or create new anticorruption structures, adopt a huge number of legislative acts and periodically, and it is already common for us, to repeat the same calls, reporting and reporting on the work carried out, but to build system of anti-corruption thinking at the level of the entire society. Practical implications. Our state needs to develop a concept of a functional mechanism of socio-legal control over corruption crimes and expand legal activity within the framework of its prevention.
It is necessary to work on one’s worldview, one’s individual methodology, to be able to think systematically, that is, not to interpret corruption simply as a sum of crimes, but to understand it as a complex megasystem, a mental phenomenon, and even a social institution (in a negative perspective). A system object requires a system method of cognition and corresponding influence.

З червня 2022 року Україна стала ближчою до Європейського Союзу – отримала статус країни-кандидата в ЄС. Щоб у майбутньому стати частиною ЄС, ми маємо виконати кілька умов. Серед таких завдань є не просто необхідність, а вимога – реальний «запуск» роботи органів, які мають боротися з корупцією, особливо з таким видом корупції, як – кадрова. Цей вид корупційних діянь базується на взаємовідносинах і взаємозалежності між двома суб’єктами: особами, які мають право призначати на посади або мають можливість «вплинути» на результати виборів, та зацікавленими особами. Небезпека полягає в тому, що в умовах постійних змін суспільно-політичної, економічної та духовно-ідеологічної ситуації виникають нові форми прояву таких корупційних зловживань. Предметом дослідження є кадрова корупція в органах державної влади. Методологічна основа роботи визначається специфікою предмета дослідження, де використовуються загальнонаукові методи пізнання (аналіз, синтез, узагальнення, аналогії, класифікація та моделювання); діалектичний і системний методи; структурно-функціональні. Метою роботи є аналіз кадрової корупції та її негативного впливу на процес управління державними установами. Антикорупційна політика не повинна бути формальною: не сприймати її як комунікаційні кампанії чи створювати нові антикорупційні структури, ухвалювати величезну кількість законодавчих актів і періодично, і це вже звично для нас, повторювати одні й ті самі дзвінки, звіти та звітувати про виконану роботу, а побудувати систему антикорупційного мислення на рівні всього суспільства. Практичні наслідки. Нашій державі необхідно розробити концепцію функціонального механізму соціально-правового контролю за корупційними злочинами та розширити правову діяльність у рамках її запобігання. Треба працювати над своїм світоглядом, своєю індивідуальною методологією, вміти мислити системно, тобто не трактувати корупцію просто як суму злочинів, а розуміти її як складну мегасистему, ментальний феномен і навіть соціальний інститут (у негативній перспективі). Системний об’єкт вимагає системного методу пізнання і відповідного впливу.

Лікарчук Н. Кадрова корупція як «ерозія» управлінської спроможності держави / Наталія Лікарчук // Глобалізаційні виклики: урядування майбутнього : монографія / за заг. ред. Л. Г. Комахи, І. В. Алєксєєнко ; Міністерство освіти і науки України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка . – Київ: ВПЦ "Київський університет", 2022. – С. 775-810.