Геопросторова організація туристичного середовища столичного міста

Скоростецька О. О. Геопросторова організація туристичного середовища столичного міста : дис. ... д-ра філософії : 242 Туризм / Наук. кер. О. О. Любіцева. Київ, 2023. 258 с.

Дисертація є рукописом, у якому розроблено та обгрунтовано теоретико- методологічні засади і практичні рекомендації щодо формування туристичного середовища у столичній туристичній дестинації на основі використання досвіду Берліна для Києва.
В роботі висвітлені питання геопросторової організації туристичного середовища в столичних містах на основі теоретико-методологічних положень та з використанням методичного апарату, на яких ґрунтується туризмологія і суспільна географія, що стало основою для формування поняттєво- термінологічного апарату дослідження. Зокрема, отримало подальший розвиток трактування поняття «туристична дестинація», запропоноване авторське тлумачення поняття «туристичне середовище столичного міста» (ТССМ).
ТССМ трактується як фізичний простір в межах міста, насичений рекреаційно-туристичними ресурсами та закладами індустрії туризму, що становлять інтерес туристів, забезпечуючи мету подорожування та можливість споживання якісних туристичних послуг, завдяки формуванню такої інформаційно-організаційної системи функціонування туризму, яка формує позитивний імідж туристичної дестинації як доступного, комфортного, безпечного і гостинного середовища.
Геопросторова організація туристичного середовища столичного міста формується взаємодією між туристом, як основним споживачем туристичних послуг, рекреаційно-туристичними ресурсами, які становлять інтерес (мету перебування) та мають атрактивні властивості (пам’ятки архітектури, історії та культури, музеї, виставкові зали та інші заклади культури, парки, міські пляжі та інші рекреаційні об’єкти, мистецькі, ділові, конгресні та інші подієві заходи тощо) та закладами індустрії туризму, які забезпечують гостинність (заклади розміщення, харчування, дозвілля), яка представлена сервісними/споживчими, інформаційними, виробничо-технологічними, організаційно-управлінськими зв’язками між елементами туристичного середовища. Дана геопросторова організація характеризується концентрацією атракцій і туристів, привабливістю територій, доступністю (фізичною і інформаційною), комфортністю і безпечністю, що забезпечується інформаційно-організаційними заходами і системою регулювання туристичної діяльності в межах міста.
Зазначені ознаки формують в межах столичного міста як туристичної дестинації територію, яка найбільше приваблює туристів і яку можна ідентифікувати як район туристичної активності (РТА). Саме РТА створює неповторний «образ» туристичної дестинації у сприйнятті туриста. Саме ця територія насичується об’єктами, які надають додаткові і супутні послуги туристам (торгові, банківсько-фінансові тощо), забезпечують інформаційну доступність (покажчики, сіті-лайти, ТІЦи, QR-коди на об’єктах та ін.) та фізичний комфорт (чистота, наявність місць для перепочинку, туалети тощо). Таким чином, геопросторова організація туристичного середовища столичного міста формується як фізичний простір в межах міста, який виокремлюється за характеристиками насиченості туристичної діяльності і визначається своєю інформаційністю, інноваційністю, іміджевістю, культурним потенціалом, що в сукупності й визначає привабливість досліджуваної території. Іншими словами, туристичне середовище є локальною територіальною системою, сформованою взаємодією складових сфери туризму.
Своє відображення в теоретико-методологічній частині роботи віднайшло уточнення такого базового поняття як «туристична дестинація», яке основується на моделі Н. Лейпера та сучасних наукових дослідженнях вітчизняних і закордонних вчених.
Методологічною основою дисертаційного дослідження є наукові теорії, гіпотези, концепції, як-то: геопросторова (територіальна) організація (за О.Г. Шаблієм), територіальна організація суспільства (за визначенням Масляка П.О., Олійника Я.Б. та Степаненко А.В.), геопросторова організація туристичного процесу (за О.О. Любіцевою) концепція периферії В.Крісталлера та концепції територіально рекреаційних систем, туристичного простору та його сприйняття.
На визначених теоретико-методологічних положеннях ґрунтується авторська методика дослідження геопросторової організації туристичного середовища столичного міста, яка була розроблена на базі застосування системи методів системно-структурного, порівняльного, статистичного, графо-аналітичного, картографічного, маркетингового аналізу, застосованого для оцінки туристичного середовища і виявлення району туристичної активності в столицях Німеччини, м. Берлін і України, м. Київ.
Для оцінки міського туристичного середовища використана модель адаптації, у вигляді туристичного середовища, що максимально пристосовано до потреб людей, на перевагу здатності людей пристосовуватись до умов туристичного середовища. Дана модель має певні властивості, а саме: зрозумілість, однозначність розуміння, дискретність, масовість виконання, результативність дій, ефективність отриманого результату. На формування потенціалів розвитку туризму у столичному місті впливають фактори внутрішньо-міського та зовнішнього середовищ.
Залежність характеристик туристичного середовища від специфіки туристично-рекреаційної діяльності в межах дестинації, дозволяє виявити та обґрунтувати властивості туристичного середовища в межах територіальної системи: якісно різноманітні туристичні об'єкти та їх впорядкованість у просторі, локалізованість і диференціація туристичних ресурсів, а також змінні процеси в туристичній системі.
Вибір в якості модельних територій столичних туристичних дестинацій Києва і Берліну визначається подібністю ряду ключових характеристик, які дозволяють розглядати їх як міста-аналоги: 1) географічні особливості (зокрема, обидва міста розчленовані річкою); 2) архітектурно-планувальна структура, сформована, з одного боку, впродовж тривалої історії, а з іншого боку, впродовж тієї ж тривалої історії зазнавала частих руйнувань, відновлень, які «нашаруваннями» відображені в архітектурі, що й формує своєрідний
«образ» міста; 3) провідна роль в культурному і соціально-економічному житті країни, що відображено в показниках частки в господарському комплексі країни, характеризується культурним і науковим потенціалом, а також наявністю на території пам’яток Світової культурної спадщини; 4) домінуюча роль в політичному житті (падіння «Берлінської стіни» в Берліні, революційні події в Києві протягом ХХІ ст., ознаменовані Революцією гідності).
Берлін – економічно та соціально розвинене столичне місто, яке представлене різноманітними потенційно-привабливими туристичними об'єктами і комплексами, що користуються великою популярністю в іноземних і внутрішніх туристів. Добре розвинена сфера закладів розміщення, якісного харчування та транспортна система.
В результаті проведеного порівняльно-структурного аналізу туристичних підприємств Берліну та Києва, визначено проблеми та пріоритети перспективного розвитку туризму в них. Акцентована увага на німецькій ментальності і послідовній етапності розвитку туризму та особливостям розвитку туризму в Києві, що пов'язано з політичною та економічною нестабільністю в країні, складною інфраструктурою туристичного обслуговування в готельно-ресторанних закладах і застарілою їх матеріально- технічною базою, а також відсутністю комфортного транспорту та зручних стоянок для екскурсійного транспорту.
Розроблені і запропоновані шляхи формування ефективного туристичного середовища для столичних міст на основі аналізу існуючих дестинацій Берліну та Києва.
На підставі наведених в роботі результатів розвитку туризму двох європейських столиць, був проведений SWOT-аналіз туристичного середовища двох міст – Берліну та Києва, у вигляді таблиці сильних та слабких сторін діяльності туристичних підприємств столичних дестинацій, а також потенційних можливостей та загроз.
Надано науково-практичні пропозиції щодо відновлення туристичної сфери у післявоєнний період у вигляді основних етапів потенційного формування туристичної політики у післявоєнний період. Означені напрями розвитку туризму на державному та регіональному рівнях в умовах сталого розвитку, де розглянуто стратегічний потенціал туристичної сфери та регіональні особливості двох столичних міст та з дотриманням нормативно- правових документів.
З’ясовано, що метою розвитку туризму в Берліні і в Києві є розвиток туристичної галузі, яка напряму пов’язана із соціально-економічною складовою українського суспільства. Важливими аспектами при цьому є ефективне і раціональне використання наявного туристичного потенціалу обох столичних міст, з постійним впровадженням інноваційності та технологічної новизни. Такі кроки, в свою чергу, дадуть можливість забезпечити високий рівень зайнятості населення, відбудеться зростання доходів, сформується національна та регіональна конкурентоспроможніть.