Дистанційна психологічна оцінка умінь дітей із ризиком розладів аутистичного спектра

Дисертаційна робота присвячена створенню ефективної дистанційної методики психологічної оцінки рівня розвитку умінь дитини 1,5–6 років і визначення затримки розвитку та ризику розладів аутистичного спектра – KiDD (Kids' development diagnosis and determining the risk of autism) у вигляді застосунку на смартфон зі стимульним матеріалом (в електронному вигляді) для батьків і спеціалістів. Авторські права на методику було зареєстровано в Українському національному офісі інтелектуальної власності та інновацій від 10.02.2023 р. за номером с20230074.
Для створення методики було досліджено основні уміння, якими володіють нормотипові діти кожної вікової категорії у 4 сферах розвитку (мовлення та комунікація; соціалізація та поведінка; пізнавальний розвиток; фізичний розвиток і самообслуговування) від 1,5 року до 6 років та виявлено уміння, затримка формування яких свідчить про ризик РАС («маркери аутизму»). У результаті проходження тестування у застосунку та автоматичної обробки отриманих даних користувачі методики (батьки та спеціалісти) миттєво отримують інформацію щодо загального розвитку дитини порівняно з віковими нормами, а саме інформацію про те, на який вік у місяцях розвинена кожна сфера розвитку та кожне окреме уміння дитини (до 100 умінь у кожній віковій категорії). Користувачі отримують інформацію щодо рівня ризику РАС (низький, помірний, середній, високий) та автоматично сформований «Індивідуальний план розвитку», що складається з умінь, наступних за тими, що вже є у дитини.
Необхідність вдосконалення системи діагностики дітей з затримкою розвитку та/чи РАС зумовлена відсутністю доступних психологічних методик для діагностики затримки розвитку та/чи ризику РАС в електронному вигляді з автоматичним підрахунком результатів та формування «Індивідуального плану розвитку» і можливістю відслідковування прогресу дитини у вигляді застосунку на смартфон.
На основі аналізу наявних досліджень та власних наукових пошуків встановлено, що загальноприйняті методики досліджують якусь одну сферу розвитку чи визначають лише ризик РАС (у балах), не виявляючи затримки розвитку умінь порівняно з віковою нормою. А для формування детальної програми розвитку спеціалісти використовують 3–5 паперових тестів для діагностики кожної дитини. Доступного для батьків і психологів тестування дітей від 1,5 до 6 років, яке поєднувало б в собі діагностику загального розвитку дитини та ризику РАС одночасно (із визначенням рівня розвитку в місяцях кожного окремого уміння та виділенням умінь, затримка яких зустрічається при РАС), немає навіть у паперовому вигляді. Це зумовлено тим, що розвиток дитини може бути нерівномірним, і такі тести повинні включати складні алгоритми, щоб надавати наступні питання залежно від відповідей на попередні та мати електронну форму.
На основі теоретичного аналізу конкретизовано методологічні підходи, клінічні і психологічні критерії діагностики рівня загального розвитку дитини та ризику розладів аутистичного спектра.
У роботі було використано теоретичні, експериментальні, психодіагностичні та статистичні методи дослідження.
Робота містить вступ, три розділи, список використаних джерел, висновки і додатки.
У першому розділі «Аналіз методологічних підходів, психологічних і клінічних критеріїв діагностики рівня загального розвитку дитини та ризику розладів аутистичного спектра (РАС)» на підготовчих етапах дослідження було проаналізовано основні методики, що діагностують розвиток дитини, та методики, які визначають ризик РАС, за такими критеріями: сфери, які досліджуються; час, потрібний для проведення діагностики за методикою; доступність методики для використання спеціалістами та батьками; необхідність спеціального навчання для користування методикою; наявність стимульного матеріалу; можливість практичного використання результатів тестування для створення плану розвитку. Зазначено переваги та недоліки загальноприйнятих методик.
Визначено поняття «уміння» як основну одиницю розвитку дитини та основні сфери, які повинні бути діагностовані для визначення рівня загального розвитку дитини. Досліджено питання дефіцитів при розладах аутистичного спектра (РАС) та виявлення сильних сторін дітей з аутизмом, їх розвиток і використання у діагностиці дитини. Подано екологічні способи повідомлення дитині про її діагноз.
Розроблено концептуальну модель психологічної діагностики дітей з ризиком до РАС та затримкою розвитку, яка базується на уміннях, якими має володіти дитина певних вікових категорій з визначенням тих умінь, затримка яких може вказувати на ризик РАС.
У другому розділі «Основні засади та принципи створення психодіагностичної методики КІDD» розроблено методологію та дизайн дослідження, визначено послідовність формування умінь у дітей 1,5–6 років у різних психологічних сферах відповідно до вікових норм і перелік умінь, затримка яких зустрічається при РАС («маркери аутизму»). Проаналізовано поняття «уміння» як одиницю виміру розвитку дитини. Такий підхід дозволив визначити характер існуючих умінь у нормотипових дітей (контрольна група) та дітей із різними рівнями затримки розвитку та ризику РАС у таких сферах: мовлення та комунікація, соціалізація та поведінка, пізнавальний розвиток, фізичний розвиток і самообслуговування. Узагальнення даних, отриманих шляхом експериментально-психологічного обстеження та теоретичного аналізу, надало можливість сформувати перелік умінь, затримка розвитку яких характерна саме для дітей із РАС у кожній віковій групі. Усі уміння, властиві дітям 1,5–6 років, було сформульовано у вигляді питань тесту в методиці KiDD (далі – Тест). Кожне питання Тесту (у формі уміння) було поєднано з відповідним питанням попередніх і наступних вікових норм у своєрідну «Ієрархію умінь», в якій кожне уміння має складнішу версію в старших вікових нормах з 1,5 року до 6 років і навпаки – кожне уміння старшої вікової категорії має легшу версію в молодших вікових категоріях. Описано спосіб проходження тестування за методикою KiDD у застосунку. Описано вибірку учасників дослідження та визначено етапи дослідження.
На емпіричному етапі роботи над дисертацією у третьому розділі «Експериментальна апробація розробленої методики КiDD» для підтвердження ефективності методики КiDD зазначаються методи статистичного аналізу, які використовувались для порівняння Тесту з іншими загальноприйнятими тестами та діагнозами дітей. Дані, зібрані під час дослідження, проаналізовано за допомогою статистичних методів, які включали непараметричний аналіз. Процес обробки цих даних включав їх збір, корекцію та систематизацію, які виконувалися за допомогою електронних таблиць Microsoft Office Excel 2016. Для візуалізації та більш детального аналізу отриманих результатів використовувалася програма Jamovi v. 2.3.18 (20). Було використано кореляційний аналіз (метод Спірмена) для визначення взаємозв’язків створеної методики KIDD з іншими методиками та діагнозами дітей. Для окремих номінативних показників було використано таблиці сполученості (сила зв’язку була виміряна за допомогою коефіцієнта phi). Загальні дескриптивні показники представлені у процентних співвідношеннях. Було проведено стандартизацію, валідизацію та апробацію на репрезентативній вибірці зі 199 дітей. Усі діти були українцями з України, Англії, Польщі, Німеччини, Іспанії, Бельгії, Чехії, Естонії, Франції, Нідерландів, Данії, США. Психологом протестовано 100 дітей за методикою KiDD і дистанційно батьками в застосунку - 99 дітей. Результати за кожною з двох груп подаються окремо. Результати тестування двох груп було порівняно. Було визначено такі види валідності: конкурентну, конвергентну, прогностичну, змістовну, критеріальну, конструктну. Надійність методики підтверджувалась шляхом проведення повторних тестувань через певний проміжок часу та порівняння результатів (ретестова надійність).
При порівняння Тесту KiDD з іншими тестами та діагнозами дітей було виявлено такі результати.
При порівнянні результатів контрольної групи у 49 нормотипових дітей за Тестом KiDD із діагнозом 96 % нормотипових дітей отримали відповідні результати в групі, яка тестувалася психологом (19 дітей), та 90 % дітей у групі, яку тестували батьки дистанційно у застосунку (30 дітей). Результати порівняння тестів (KiDD з тестами Кіпхарда (Зиннхубер) / M-CHAT / АТЕК) у вибірці у 100 дітей, яку тестував психолог, відповідні у 93 % у сфері «Мовлення та комунікація» (коефіцієнт Спірмена rho = 0.966, df = 98, p < 0.001) (табл. 3.33); у 90 % у сфері “Пізнавальний розвиток” (коефіцієнт Спірмена rho = 0.959, df = 98, p < 0.001) (табл. 3.34); у 93 % дітей у сфері «Фізичний розвиток та самообслуговування» (коефіцієнт Спірмена rho = 0.969, df = 98, p < 0.001); у 77 % у сфері “Соціалізація та поведінка” (значення χ² = 25.8 df = 1, p < 0.001). Отримане значення (φ = 0.508) вказує на помірно сильний позитивний зв’язок. Відповідність результатів Тесту KiDD діагнозу щодо загального розвитку становить 98 %.
Здатність Тесту KiDD визначати ризик до РАС становить 84 %; результати порівняльного аналізу методик щодо ризику до РАС свідчать про високу статистичну значущість результатів (значення χ² = 44.4 df = 1, p < 0.001) та помірно сильний зв’язок між результатами (сила зв’язку φ = 0.667).
Відповідність результатів Тесту KiDD діагнозу дитини (РАС) становить 73 %. Результат порівняльного аналізу щодо відповідності результатів за методикою KiDD діагнозу РАС (підозра РАС) свідчить про високу статистичну значущість результатів, підкреслюючи відмінності між результатами за методикою КіDD і фактичним діагнозом РАС (значення χ² тесту: χ² = 28.2, df = 1, p < 0.001). Коефіцієнт phi (φ = 0.531) вказує на помірно сильний зв’язок між наявністю діагнозу РАС та результатами оцінювання ризику за методикою КіDD. У зв’язку із пізньою діагностикою РАС процент дітей, у яких ризик за Тестом KiDD та офіційним діагнозом відповідний, може виявитись більшим за 73 %, коли дітям встановлять діагноз.
Різниця між відповідністю результатів 45 дітей, які проходили обстеження очно психологом, та 55, які проходили обстеження дистанційно психологом, щодо загального розвитку (у 4 сферах розвитку), між Тестом КіDD та тестами, з якими він порівнювався, становила в середньому 2-5% на користь очної діагностики, однак при порівнянні між результатами КiDD та M-CHAT у сфері «Соціалізація та поведінка» різниця між очною та дистанційною діагностикою становила 42% на користь очної форми, при порівнянні між результатами КiDD та АТЕК у сфері «Пізнавальний розвиток» – 26 % на користь очної форми, а у сфері «Фізичний розвиток та самообслуговування» – 36% на користь очної форми.
Різниця між результатами 100 дітей (відповідність між результатами за Тестом KiDD та тестами, з якими він порівнювався (M-CHAT і ATEC) щодо ризику до РАС), які проходили тестування очно та дистанційно, становить 9% на користь очної форми. При порівнянні результатів 99 дітей, які були протестовані батьками самостійно в застосунку за Тестом KiDD із їхніми діагнозами щодо загального розвитку (наявність чи відсутність ЗПР), 87% дітей отримали відповідні результати, а саме - Тест КіDD показав ЗПР при діагнозі ЗПР. Далі наводимо кореляцію за таблицями сполученості. Значення χ² = 57.6 df = 1, p <0.001. Використано коефіцієнт Phi для вимірювання сили зв’язку. Отримане значення (φ = 0.763) вказує на сильний позитивний зв’язок. При порівнянні результатів 99 дітей за Тестом KiDD із діагнозом дитини щодо ризику РАС - наявність чи відсутність діагнозу РАС чи підозри РАС 70 % дітей отримали відповідні результати, а саме - Тест КіDD показав ризик РАС за наявності діагнозу РАС / підозра РАС. Далі наводимо кореляцію за таблицями сполученості. Значення χ² = 31.2 df = 1, p < 0.001. Використано коефіцієнт Phi для вимірювання сили зв’язку. Отримане значення (φ = 0. 562) вказує на помірно сильний позитивний зв’язок. При порівнянні результатів 38 дітей, що тестувались двічі за Тестом KiDD, проведеним психологом, із результатами за Тестом КiDD, проведеним батьками самостійно, щодо загального розвитку (наявність чи відсутність ЗПР) у 97 % випадків результати обох тестувань збігалися - було виявлено затримку розвитку як при тестуванні психологом, так і при тестуванні батьками самостійно. Значення χ² = 33.0 df = 1, p < 0.001. Використано коефіцієнт Phi для вимірювання сили зв’язку. Отримане значення (φ = 0.932) вказує на сильний позитивний зв’язок
При порівнянні результатів 38 дітей, що тестувались двічі за Тестом KiDD, проведеним психологом, із результатами за Тестом КiDD, проведеним батьками самостійно, щодо ризику РАС (наявність чи відсутність ризику РАС) у 92 % випадків результати обох тестувань збігалися - було виявлено ризик РАС як при тестуванні психологом, так і при тестуванні батьками самостійно. Значення χ² = 24.6 df = 1, p < 0.001. Використано коефіцієнт Phi для вимірювання сили зв’язку. Отримане значення (φ = 0.805) вказує на сильний позитивний зв’язок.
Результати демонструють високу ретестову надійність та прогностичну валідність Тесту KiDD.
Результати тестування психологом вибірки у 100 дітей та результати самостійного тестування батьками у застосунку 99 дітей було порівняно.
При тестуванні психологом процент дітей, діагноз яких відповідає результату за Тестом КіDD щодо загального розвитку (наявність чи відсутність ЗПР), становить 98 %, а при самостійному тестуванні батьками 99 дітей - 90 %. Відмічається різниця 8 % на користь тестування психологом, що, на нашу думку, є незначною різницею.
При тестуванні психологом процент дітей, діагноз яких відповідає результату за Тестом КіDD щодо ризику до РАС (наявність чи відсутність РАС, підозри РАС), становить 73 %, а при самостійному тестуванні батьками 99 дітей - 70 %.
Відмічається різниця 3 % на користь тестування психологом, що, на нашу думку, є незначною різницею.
Експертна оцінка методики KiDD, проведена 14 незалежними експертами, також свідчить про високу змістовну та конструктну валідність.
Підтверджено такі експериментальні гіпотези:
1. Діагностика умінь у таких 4 сферах визначає загальний рівень розвитку дитини: мовлення та комунікація; соціалізація та поведінка; пізнавальний розвиток; фізичний розвиток і самообслуговування.
2. Розвиток дитини затримується, якщо хоча б одна сфера розвитку із чотирьох розвинена не на свій вік. А ступінь прояву затримки розвитку залежить від того, на скільки вікових норм затримуються уміння дитини.
3. Затримка розвитку умінь «маркерів аутизму» (які визначаються під час дослідження) свідчить про наявність ризику аутизму. Ступінь ризику (низький, помірний, середній, високий) залежить від кількості умінь “маркерів аутизму”, що затримуються.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному. Зазвичай розвиток дитини діагностують одними тестами, а ризик до РАС –іншими. Психолог використовує поєднання 3-5 паперових методик для психологічної діагностики однієї дитини. Психолог обробляє результати всіх тестів та створює Психологічно-освітній профіль і Програму розвитку дитини. Діагностична цінність розробленої комплексної дистанційної методики – у виявленні в електронному форматі затримки розвитку, ризику до РАС та створенні на підставі результатів Індивідуального плану розвитку з умінь, наступних за тими, якими вже володіє дитина, автоматично та миттєво. Створена методика є першою, яка одночасно діагностує загальний розвиток в основних сферах (відносно вікових норм) і ризик до РАС. Поєднання визначення загального розвитку та ризику до РАС в одному Тесті обумовлено тим, що РАС – це спектр розладів, при якому може зустрічатися затримка до половини всіх умінь дитини.
Вперше всі уміння дитини (до 100 у кожній віковій нормі) було поєднано у своєрідну ієрархію умінь, в якій кожне уміння має складнішу версію в старших вікових нормах з 1,5 року до 6 років і навпаки – кожне уміння старшої вікової категорії має легшу версію в молодших вікових категоріях. Таким чином, програма надає наступні питання та завдання (складніші) залежно від відповіді на попередні (легші), і навпаки, якщо дитина не володіє умінням свого віку, програма надає питання та завдання попередніх вікових норм. Так вимірюється рівень розвитку кожного окремого уміння в місяцях, навіть якщо розвиток дитини значно відстає від нормотипового або навпаки значно випереджає його (що також зустрічається при аутизмі). Отже, методика вимірює не лише дефіцити дитини, а також і сильні сторони.
Було створено кольорові стимульні матеріали в електронному вигляді для того, щоб якісно перевірити наявність певних умінь у дитини.
Створена методика є однією з небагатьох, яка надає можливість легко і швидко відслідковувати динаміку розвитку дитини, проводячи повторне тестування кожні 3-6 місяців та виявляючи, скільки нових умінь набула дитина. Програмне забезпечення застосунку надає можливість отримати та порівняти дані всіх тестувань дитини.
На відміну від більшості тестів, використання методики не потребує спеціальних психологічних знань, оскільки за одиницю виміру взято просте і зрозуміле батькам поняття «уміння», якими повинна володіти дитина певного віку. Методика написана простою мовою без складних термінів. Отже, у разі неможливості отримання психологічної діагностики (внаслідок віддаленості від спеціалістів, карантину, військового стану, фінансових труднощів тощо) батьки зможуть самостійно протестувати дитину у застосунку, отримати Індивідуальний план розвитку та формувати уміння дитини вдома, навіть до встановлення офіційного клінічного діагнозу.
Практична значущість полягає у тому, що методика KiDD у формі застосунку на телефон може стати надійним діагностичним інструментом для психологів, тьюторів, вихователів, вчителів, соціальних працівників та інших спеціалістів, які працюють із дітьми із затримкою розвитку чи РАС очно або дистанційно. Методику можна використовувати в умовах дитячих лікарень, садочків, реабілітаційних центрів і шкіл. Крім того, передбачено безкоштовне використання діагностичної методики батьками (самостійно) у домашніх умовах навіть до встановлення офіційного клінічного діагнозу. Зазначене тестування не є діагнозом та не замінює діагностику лікарем, а допомагає батькам детально пояснити лікарю, яких умінь немає у дитини. Психологи та батьки в результаті психологічної діагностики отримають максимально детальний психоосвітній профіль дитини, а автоматично створений Індивідуальний план розвитку надасть повний перелік умінь, які необхідно формувати дитині, за градацією від тих, які затримуються найбільше, до тих, які затримуються в розвитку менше. Це сприятиме ранній клінічній діагностиці РАС і затримки розвитку та ранньому (ще до встановлення офіційного діагнозу) втручанню.
Матеріали дослідження можуть стати основою навчальних курсів, призначених для спеціалістів психологів, психотерапевтів, педагогів, які працюють із дітьми із затримкою розвитку та/чи РАС.
Подальшою перспективою для дослідження може стати визначення ефективності психодіагностичної методики KiDD щодо дітей різних національностей та самостійного (без участі психолога) використання методики різними категоріями батьків.

Інютіна О. В. Дистанційна психологічна оцінка умінь дітей із ризиком розладів аутистичного спектра : дис. д-ра філософії : 053 Психологія / наук. кер. Н. В. Завязкіна. Київ, 2024. 282 с.