Мовні засоби маніпуляції в рекламі на українських Telegram-каналах

Голота Т. Мовні засоби маніпуляції в рекламі на українських Telegram-каналах. Українське мовознавство. 2024. Вип. 1 (54). С. 177-203.

Вступ. Оскільки доступ до інтернету нині з’являється в усе більшої кількості українців, засоби масової інформації (ЗМІ) поступово переходять від традиційних способів поширення інформації до сучасних, як-от канали або профілі у соцмережах, чат-боти тощо. Досліджено мовні засоби маніпуляції в рекламі на українських Telegram-каналах. Проаналізовано 12 000 дописів із Telegram-каналів “Times of Ukraine”, “Реальна Україна / Радар Тривога” та “ХК Київ”.
Методи. Матеріал охоплює понад 950 000 слововживань, включно з 1200 рекламними оголошеннями. Використано такі методи лінгвістичного дослідження, як аналіз і синтез.
Результати. Виявлено послідовне використання авторами рекламних текстів директивного стилю, емоційно забарвленої лексики, іконічних знаків (емоджі), апелювання до авторитету, упущення першоджерел інформації, гіперболізації, капіталізації (написання слова великими літерами), виділення окремих фраз жирним шрифтом, імплікації страху і відчуття терміновості, закликів до дії, тактики переконання кількістю (у випадку наведення статистичних відомостей), маніпуляції відчуттям неповноцінності тощо.
Використання емоційно забарвленої лексики виявилося характерним в усьому кластері матеріалів. Автори використовують афективну лексику, яка резонує з почуттями аудиторії та посилює переконливість повідомлень. Визначено, що систематичні апеляції до авторитету через посилання на впливових діячів або інституції можна розглядати як тактику встановлення та / або зміцнення довіри до джерела інформації.
Під час аналізу виявлено надуживання авторами дописів прийомом замовчування першоджерела, що унеможливлює визнання таких повідомлень як достовірних. Дослідження також продемонструвало використання гіперболічних висловів, покликаних створити підвищене відчуття терміновості й змусити читача діяти на користь Telegram-каналу.
Висновки. Отримані результати підкреслюють потребу в підвищенні рівня медіаграмотності серед споживачів цифрового контенту. Результати дослідження можуть послугувати основою для розроблення методів самозахисту від інформаційної маніпуляції в соціальних мережах.