Концептуалізація страху в новинах про коронавірус
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2020
Автор(и) :
Мірошниченко, Павло Васильович
Запорізький національний університет
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
2
Випуск :
77
ISSN :
2522-1272
Початкова сторінка :
9
Кінцева сторінка :
21
Цитування :
[APA 7] Мірошниченко, П. В. (2020). Концептуалізація страху в новинах про коронавірус. Наукові записки Інституту журналістики, 2(77), 9–21. https://doi.org/10.17721/2522-1272.2020.77.1
[ДСТУ] Мірошниченко П. В. Концептуалізація страху в новинах про коронавірус. Наукові записки Інституту журналістики. 2020. Т. 2, № 77. С. 9—21. DOI: 10.17721/2522-1272.2020.77.1 (дата звернення: 13.08.2026).
Мета статті – визначити та схарактеризувати основні вербальні прийоми концептуалізації страху в українськомовних інтернетівських новинах про коронавірус. Було використано метод інтерпретації даних соціологічних досліджень, проведено моніторинг українськомовних інтернет-новин про коронавірус. Концепт «страх» в українській мовній свідомості – складна когнітивна структура, що має чимале число компонентів чуттєво-емоційної природи: побоювання, неспокій, тривога. Страх фіксується в мові як психофізичний стан, симптоматична реакція людини на небезпеку, невідомість, невизначеність, отже, має негативну оцінку. Концептуальний аналіз емосеми «страх» в українській мовно-культурній картині світу постулює її зв’язок із психологічною несвободою. Медії як активні агенти соціального розвитку з його динамікою, стагнацією, кризами та викликами є потужним соціокультурним чинником генерування страху в індивідів і спільнот. Повідомлення про коронавірус на агрегаторі новин ukr.net, як свідчать результати моніторингу за 30 березня 2020 р., концептуалізують страх у ставленні до вірусу SARS-CoV-2 та хвороби COVID-19 як складну когнітивну структуру. Медії зловживають прийомом «магія чисел», яскраво емоційно-експресивно забарвленими словами («жертва», «померли», «інфіковані» тощо) в заголовках новин, які насамперед і зазвичай некритично сприймає споживач масової інформації, без належного занурення в тіло новини, без перевірки повідомлення на надійність і точність. Відповідно, неякісно (за професійними журналістськими й етичними стандартами) підготовлений текст украй актуальної соціальної тематики, помножений на невисоку медіаграмотність і медіакритичність переважної більшости масової авдиторії, може стати інструментом дезінформації, маніпулювання, формування хибної громадської думки, сіяння паніки.
Ключові слова :
Галузі знань та спеціальності :
C Соціальні науки, журналістика та інформація
Галузі науки і техніки (FOS) :
Соціальні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
320.93 KB
Контрольна сума :
(MD5):22d7511dd887ce45ee9fd730e52d9e0f
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Attribution 4.0 International