Розмовні неологізми в сучасній українській мові

Стишов О. Розмовні неологізми в сучасній українській мові. Українське мовознавство. 2024. Вип. 1 (54). С. 23-41.

Вступ. Присвячено аналізу нових розмовних слів, що виникли тафункціонують в українській мові XXI ст. Українська мова нинівідзначається істотною динамікою на всіх її рівнях, а особливо налексико-семантичному. Безперечно, цьому сприяють екстралінгвальній інтралінгвальні чинники, що перебувають у постійній взаємодії тавзаємодоповненні. Характерною особливістю названого періоду є те,що одним із важливих джерел поповнення лексико-семантичного ярусуукраїнської мови стали розмовні неологізми. їхнє виникнення спричиненедемократизацією та лібералізацією в українському соціумі аналізованогоперіоду, що істотно вплинули на мову, зокрема розширили межі їїфункціонування. Матеріалом для цієї студії слугували передусім новірозмовні слова, паспортизовані з усного розмовного мовлення,масмедійного й інтернетного дискурсів протягом 2000-2024рр.,а також частково давніші колоквіалізми, які не були зафіксованіукраїнськими нормативними лексикографічними працями.
Методи. Використано як загальнонаукові методи — аналіз,синтез, дедукція, індукція, так і спеціальні лінгвістичні — описовий,спостереження, суцільної вибірки, порівняльний та інші.
Результати. Виявлено й розглянуто основні джерелапоходження нових розмовних слів. Головним продуцентом названиходиниць є власне живе розмовне мовлення, у якому повсякчасвиникають неологізми. Також джерелами поповнення нових лексемвиступають колишні соціальні діалектизми (жаргонізми йарготизми), розмовні чи орозмовлені запозичення, окремі авторськіновотвори, деривовані під народну розмовність. Засвідчено, щонайбільш активно поповнюють новий розмовний лексикон такі видижаргонізмів: військові, соціолектизми зі сфери інформатики йкомп ’ютеризації, із автомобільного жаргону, із молодіжного соціолекту. Виділено та проаналізовано тематичні групи розмовнихнеологізмів. Найбільшу з них становлять назви осіб. Домінування цієїгрупи зумовлено потужною дією антропоцентричної тенденції вукраїнській мові XXI ст. Варто акцентувати, що саме в аналізованийперіод серед номенів на позначення осіб надзвичайно активізувалосятворення різноманітних фемінативів (можна навіть назвати цейфеномен “фемінативним бумом”). Засвідчено, що з-поміж них значнучастину становлять нові розмовні одиниці. Здебільшого вони є назвамипрофесій, певного роду занять, діяльності, соціального статусу та ін.й утворюються за допомогою продуктивних суфіксів -к(а), -ин(я),-иц(я), -ес(а). Також виявлено ще ряд тематичних груп: військовасфера, медицина й охорона здоров’я, одиниці на позначення реалійі понять у галузі освіти й науки, побутові номінації, назви дій іпроцесів, номінації різних ознак і якостей. Уведено до наукового обігучималий масив нових розмовних некодифікованих слів (понад 200 одиниць).
Висновки. Розмовні неологізми істотно поповнюють лексико-семантичну систему української мови XXI ст., особливо збагачуючи їїемоційно-експресивні, образні, характеризувальні засоби. Виявлено, щоосновними джерелами колоквіальних неологізмів є власне живерозмовне мовлення, колишні соціальні діалектизми (жаргонізми йарготизми), розмовні чи орозмовлені запозичення, окремі авторськіслова, створені під народну розмовність. Виділено основні тематичнігрупи досліджуваних одиниць - назви осіб, військова сфера, медицинай охорона здоров’я, одиниці на позначення реалій і понять у галузіосвіти й науки, побутові номінації, назви дій і процесів, номінаціїрізних ознак і якостей.