За межами Індустрії 4.0 і конкуренції: ринки даних й інформаційних технологій як арена змагання за цифрове лідерство

Reznikova, N., Ptashchenko, O., & Ptashchenko, L. (2025). Beyond Industry 4.0 and Competition: Data and Information Technology Markets as a Battlefield for Digital Leadership. Actual Problems of International Relations, (163), 152–166. https://doi.org/10.17721/apmv.2025.163.1.152-166

Анотація. Мета статті полягає в аналізі трансформаційного потенціалу цифрової економіки як середовища набуття нових конкурентних ознак в умовах глобального інноваційного й технологічного суперництва. Виокремлено групи країн за критерієм технологічного лідерства. Відзначено важливість інституційного сприяння інноваційному розвитку та проаналізовано стратегії технологічного розвитку ключових гравців інноваційних перегонів.  Проаналізовано стратегію уряду КНР до впровадження цифрової економіки, що інтегрує в собі ІКТ та трансформовані фактори виробництва, як основного економічного укладу, ключовим інноваційним та стратегічно важливим ресурсом у якому є ресурси даних, а провідним їх носієм – інформаційні мережі. Проаналізовано переваги цифрової платформної економіки. Виокремлено ключові технології цифрової економіки з акцентом на ролі великих даних, Інтернету речей, хмарних технологій, технологій доповненої реальності. До технологічних драйверів, що забезпечують тісний взаємозв'язок ринків даних та ІКТ в умовах становлення глобальної цифрової конкуренції, нами зараховано: (1) штучний інтелект та машинне навчання; (2) хмарні обчислення; (3) Інтернет речей; (4) Big Data.
Встановлено, що зростання попиту на рішення кібербезпеки є ключовим драйвером зростання взаємозалежності ринків даних і ринків ІКТ.  Аналіз взаємозв'язку ринку даних і ринку ІКТ свідчить про їх глибоку структурну інтеграцію та взаємозалежність. Основними характеристиками цього взаємозв'язку є: (1) технологічна конвергенція; (2) економічна синергія (організації, що ефективно поєднують ІКТ-технології з аналітикою даних, демонструють значно вищі показники прибутковості та конкурентоспроможності); (3) глобальні тренди зростання; (4) регіональна диференціація. Здійснено порівняння концепцій IoT, Промислового IoT та Індустрії 4.0. Встановлено, що на відміну від Індустрії 4.0, яка фокусується на виробництві та управлінні виробничими процесами, наріжним у використанні IoT стає збір та аналіз даних. Усі три концепції реалізують себе за допомогою нових технологій. У цифровізації економічних відносин підкреслено роль штучного інтелекту та машинного навчання. Визначено роль інструментів Data Science у форсайт аналізі. Акцентовано увагу на ролі Великих даних у розвитку цифрової економіки та на трансформації ролі інформації як фактора виробництва. Охарактеризовано вплив інструментів Data Science на витрати, прибутковість та рентабельність бізнесу, на особливості вибору бізнес-моделі із застосуванням цифрових технологій для управління бізнес-ризиками. До економічних ефектів цифровізації та платформизації ми ставимо: зміну життєвого циклу стратегії економічного розвитку; зміна співвідношення стратегічних та тактичних цілей розвитку; зміна бізнес-циклів; зміна підходів до конкуренції; зміна підходів до ціноутворення; автоматизація та модифікація бізнес процесів; перегляд систем керування; управління трансакційними витратами; формування нового економічного та соціального середовища; зміна бізнес-процесів; переформатування ланцюгів створення вартості; переформатування ланцюгів постачання; формування нової економічної географії.