Українська реемiграція на сторінках газетних видань УРСР 1950–1960-х років через призму біографістики

Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
19 грудня 2019 р.
Автор(и) :
Шемета, Ю.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
DOI :
Журнал :
Випуск :
4(143)
ISSN :
1728-2640
Початкова сторінка :
57
Кінцева сторінка :
64
Цитування :
[APA 7] Шемета, Ю. (2019). Українська реемiграція на сторінках газетних видань УРСР 1950–1960-х років через призму біографістики. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, (4(143)), 57–64. https://doi.org/10.17721/1728-2640.2019.143.10
[ДСТУ] Шемета Ю. Українська реемiграція на сторінках газетних видань УРСР 1950–1960-х років через призму біографістики. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. 2019. № 4(143). С. 57—64. DOI: 10.17721/1728-2640.2019.143.10 (дата звернення: 25.07.2026).
Своєрідним явищем повоєнного життя в УРСР стало повернення українських емігрантів. Частина сподівалася на покращення економічного становища: забезпечення стабільним заробітком і житлом. Інша частина виявляла виразні прорадянські настрої. На підставі аналізу публікацій газетних видань УРСР 1950–1960-х рр. як часу найінтенсивнішого руху повернення з погляду біографічної складової проаналізовано походження, вік, майнове соціальне становище, політичні вподобання та активність реемігрантів. З'ясовано, що найбільша кількість мешканців українських земель виїздила із західної їхньої частини у період до Другої світової війни. Українці вирушали до Європи та Америки: Франції, США, Канади, проте найбільша їхня кількість опинилась у країнах Латинської Америки, зокрема в Аргентині. Це були переважно сімейні люди, які виїздили родиною з метою придбати землю і господарювати на ній. Проте успіхи у сільському господарстві Аргентини, Уругваю, Парагваю та Бразилії у тих, хто повернувся, були незначними через важкі умови праці в незвичному кліматі. Багато хто змушений був покинути землю і працювати в містах на різних роботах. Можна стверджувати, що серед реемігрантів переважали сільськогосподарські робітники та працівники промисловості й сфери обслуговування. Багато хто брав участь у страйках, профспілковому русі, культурних організаціях, що мали контакти із СРСР. Визначено, що вони були здебільшого сімейними людьми, мали по кілька дітей, проживали разом і в країнах, з яких поверталися, і в Україні. Одинаками були ті, хто виїздив із Канади та США. Порівняно незначна їхня кількість, здебільшого люди літнього віку, намагалися оселитися там, звідки були родом. Більшість виявляла мобільність і здатність до розриву зі звичним способом життя і переїздила до різних регіонів УРСР та СРСР, надаючи перевагу життю у містах. Необхідно враховувати специфічність радянської преси, яка не повідомляла про негативи процесу рееміграції й усі його особливості, її заідеологізованість. Проте з неї ми можемо скласти портрет реемігранта: переважна більшість мала прорадянську позицію, була працелюбною частиною соціуму, надавала перевагу робітничим професіям і прагнула отримати освіту.
Файл(и) :
Вантажиться...
Ескіз
Завантажити
Формат :

Adobe PDF

Розмір :

353.07 KB

Контрольна сума :

(MD5):439cbfc66d9fabfb23c10062c65917c2

Creative Commons Attribution 4.0 International
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International