РОЛЬ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ДОСТУПУ ДО КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ В ЕПОХУ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

ОРИЩУК, В. (2023). THE ROLE OF PUBLIC POLICY IN ENSURING ACCESS TO CULTURAL HERITAGE IN THE ERA OF DIGITAL TRANSFORMATION. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Public Administration, 18(2), 90–94. https://doi.org/10.17721/2616-9193.2023/18-14/14

В с т у п . Зі зростанням обсягів культурної спадщини та можливостей її цифрового відображення уряди по всьому світу змушені розробляти стратегії збереження і доступу до неї. Один зі способів забезпечення доступу до культурної спадщини в епоху цифрової трансформації – створення цифрових ресурсів онлайн. Але цього недостатньо – потрібна державна політика, яка забезпечить не тільки створення цифрових ресурсів, а і їх збереження, популяризацію та доступність для різних соціальних груп. Також важливо розвивати інструменти цифрової грамотності для різних соціальних груп і забезпечувати належні ресурси для збереження й опрацювання цифрової культурної спадщини. Метою дослідження є обґрунтування ролі державної політики в забезпеченні доступу до культурної спадщини в епоху цифрової трансформації. У межах дослідження було визначено такі завдання: проаналізувати сучасний становище у сфері доступу до культурної спадщини в епоху цифрової трансформації в різних країнах світу; дослідити роль державної політики в забезпеченні доступу до культурної спадщини в епоху цифрової трансформації в різних країнах світу; визначити ефективні методи та інструменти, що використовуються державами для забезпечення доступу до культурної спадщини в епоху цифрової трансформації; проаналізувати вплив цифрової трансформації на збереження та доступ до культурної спадщини; запропонувати рекомендації щодо вдосконалення державної політики в забезпеченні доступу до культурної спадщини в епоху цифрової трансформації.
М е т о д и . Для досягнення визначеної мети в процесі дослідження було використано такі методи: абстрактно-логічний, аналіз державної політики та законодавства, аналіз наявних практик доступу до культурної спадщини, метод порівняльного аналізу, емпіричний.
Р е з у л ь т а т и . Проаналізовано національні політики демократичних країн та визначено необхідність постійного оновлення й адаптації законодавства, розроблення нових методів охорони і доступу до культурної спадщини та розвитку нових технологій для збереження її в епоху цифрової трансформації. Необхідно акцентувати увагу на розроблянні цифрових платформ, включаючи віртуальну реальність і інтерактивні програми, та спільному впровадженні технічних рішень для збереження і доступу до культурної спадщини. Ці та інші заходи допоможуть зберегти та збагатити культурну спадщину й зробити її доступнішою для громадськості.
В и с н о в к и . Визначено, що оцифрування культурної спадщини не є універсальним підходом, і що збереження культурної спадщини передбачає повагу до різноманітності культурних практик і традицій. Тому важливо працювати з громадами та залучати їх до процесу оцифрування культурної спадщини, щоб гарантувати, що їхні культурні практики та традиції будуть точно представлені й збережені для майбутніх поколінь.