Мовленнєві акти "пропозиції" та "відмови" у складі комунікативної поведінки носіїв перської мови
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2022
Автор(и) :
МАЗЕПОВА, О.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
1
Випуск :
28
ISSN :
2786-5983
Початкова сторінка :
17
Кінцева сторінка :
24
Цитування :
[APA 7] МАЗЕПОВА, О. (2022). Мовленнєві акти "пропозиції" та "відмови" у складі комунікативної поведінки носіїв перської мови. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та літератури, 1(28), 17–24. https://doi.org/10.17721/1728-242X.2022.28.17-24
[ДСТУ] МАЗЕПОВА О. Мовленнєві акти "пропозиції" та "відмови" у складі комунікативної поведінки носіїв перської мови. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та літератури. 2022. Т. 1, № 28. С. 17—24. DOI: 10.17721/1728-242X.2022.28.17-24 (дата звернення: 25.07.2026).
Розглянуто етноспецифіку функціонування мовленнєвих актів "пропозиції" і "відмови" в перськомовному комунікативному просторі. Запропонований у теорії лінгвістичної ввічливості соціолінгвістами П. Браун і С. Левінсоном поділ на "позитивне" і "негативне" обличчя знаходить специфічне застосування в контексті перської системи ввічливості ta'ārof, яка має основоположне значення для розуміння комунікативної поведінки носіїв перської мови. Це зумовлене розбіжностями деяких культурних цінностей у західних і східних суспільствах, зокрема колективістським характером іранського соціуму, у якому інтереси громади переважають над інтересами окремих індивідів. Ширококонтекстність перської лінгвокультури виявляється в тому, що пропозиції і відмови, які кваліфікуються в теорії лінгвістичної ввічливості як мовленнєві акти, що становлять загрозу обличчю співрозмовника (FTA), не сприймаються як такі носіями перської мови, оскільки вони є засобами вияву ввічливості і сприяють гармонізації стосунків між комунікантами. Особливу увагу приділено аналізу ритуальних або вдаваних пропозицій і запрошень, які не розраховані на негайне прийняття, а виконують функцію вияву уваги і поваги до співрозмовника. Недотримання необхідних правил спілкування або нехтування ними може призвести до втрати обличчя мовця перед своїм співрозмовником. Відмови, як і пропозиції та запрошення, можуть бути справжніми і вдаваними. Розглянуто лише вдавані відмови, які в межах культурного комплексу ta'ārof слугують засобами збереження обличчя комунікантів і кваліфікуються як невід'ємні складники ввічливого спілкування. Вважається, що від кожної пропозиції чи запрошення варто спочатку ввічливо відмовитися, демонструючи так готовність підтримувати відповідну конвенцію спілкування, а погоджуватися лише після настійливого наполягання ініціатора. Така відмова має робитися м'яко й аргументовано, щоб не завдати шкоди обличчю співрозмовника. Для неносіїв перської мови і культури вдавані мовленнєві акти можуть здаватися нав'язливими та лицемірними, оскільки їхня справжня мотивація є прихованою від безпосереднього спостереження. Розрізнення справжніх та удаваних мовленнєвих актів інколи становить складність навіть для самих іранців, тому ретельне вивчення специфіки їхнього функціонування є запорукою успішної міжкультурної комунікації з ними. Аналіз функціонування пропозицій і відмов у різних східних комунікативних культурах виявляє багато спільних рис, що відкриває цікаві перспективи для зіставних досліджень у відповідній галузі.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
405.79 KB
Контрольна сума :
(MD5):3be7b449b731028298200ba885f8f076
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International