ФОРМУВАННЯ МАСИВІВ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ЯК АЛЬТЕРНАТИВА КОНСОЛІДАЦІЇ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК

POPOV, A., MOVCHAN, S., KOLOMIIETS, S., LEZHENKIN, I. (2020). FORMATION OF AGRICULTURAL LAND LAYOUT AS AN ALTERNATIVE OF LAND CONSOLIDATION. Ekonomichna ta Sotsialna Geografiya(84), 42–54. https://doi.org/10.17721/2413-7154/2020.84.42-54

Відсутність національної стратегії (програми) щодо консолідації земель, яка б була інтегрована до земельної політики країни, обумовила прийняття у 2018 р. Закон України № 2498-VIII ”Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні”. Цей закон покликаний розв’язати існуючі проблеми землекористування щодо раціонального використання земельних ділянок. Проте задекларовані законом засади не набули практичного застосування донині. Метою статті є аналіз процедури формування масиву земель сільськогосподарського призначення для забезпечення раціонального використання земельних ділянок за рахунок запровадження обміну прав користування як альтернативи консолідації земель.Детальний аналіз Закону № 2498-VIII дозволив скласти алгоритм формування масивів земель сільськогосподарського призначення щодо обміну земельними ділянками та правами їх користування, який дозволив структуровано і комплексно підійти до вирішення поставленої проблематики. Встановлено, що дозволений обмін земельними ділянками та правами користування в межах масиву земель сільськогосподарського призначення не є консолідацією земель ані у класичному, ані у будь-якому іншому її розумінні. Аналіз правових норм Закону № 2498-VIII виявив їх невідповідність “Добровільним керівним принципами відповідального управління з питань володіння та користування земельними, рибними та лісовими ресурсами у контексті національної продовольчої” та кращій міжнародній практиці щодо консолідації земель. Ідентифіковано існуючі перешкоди реалізації норм законодавства щодо удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, що дозволило виділити три ключові причини їх виникнення: технічну, юридичну та організаційну.