Феномен українських культурно-мистецьких товариств на західноукраїнських землях (1921–1939 рр.) в оцінках наук про культуру: від досвіду сталінської УРСР до здобутків незалежної України
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
29 травня 2026 р.
Автор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
1(18)
ISSN :
2616-9975
Початкова сторінка :
4
Кінцева сторінка :
15
Цитування :
[APA 7] Вдовиченко, Г. В., & Павліченко, Б. (2026). Феномен українських культурно-мистецьких товариств на західноукраїнських землях (1921–1939 рр.) в оцінках наук про культуру: від досвіду сталінської УРСР до здобутків незалежної України. Українські культурологічні студії, (1(18)), 4–15. https://doi.org/10.17721/UCS.2026.1(18).01
[ДСТУ] Вдовиченко Г. В., Павліченко Б. Феномен українських культурно-мистецьких товариств на західноукраїнських землях (1921–1939 рр.) в оцінках наук про культуру: від досвіду сталінської УРСР до здобутків незалежної України. Українські культурологічні студії. 2026. № 1(18). С. 4—15. DOI: 10.17721/UCS.2026.1(18).01 (дата звернення: 25.07.2026).
Вступ. Складний період історії України протягом дії Версальсько-Вашингтонської системи міжнародних відносин засвідчив плідну роботу на західноукраїнських землях у 1921 – 1939 рр. культурно-мистецьких та ін. товариств. Їх роль як суб'єктів українських культуро-, націо- і державотворення не раз замовчувалась і фальсифікувалась в УРСР, а нині стає повноправним предметом історико-культурних та культурологічних студій.Мета статті полягає в загальній оцінці основних тенденцій дослідження вітчизняними істориками культури та культурологами УРСР і незалежної України (середина ХХ ст. – перша чверть ХХІ ст.) феномену українських культурно-мистецьких товариств на західноукраїнських землях (1921 – 1939 рр.).
Методи. Задіяно класичні і сучасні методи культурологічного аналізу. Крім основних принципів наукового пізнання: об'єктивності, системності, історизму, апробовані методи порівняльно-історичного розгляду етапів вивчення історії цих товариств, біографічного аналізу, доль їх дослідників і контекстологічного та ситуаційного аналізів їх праць.
Результати. Висвітлено основні підсумки розгляду цього феномена істориками культури й культурологами за етапів: 1. повоєнного - від кінця Другої світової війни до розпаду СРСР (1945 – 1991 рр.), у складі 4 періодів (фінал епохи сталінізму, хрущовська "відлига", "застій" і "перебудова"); 2. сучасного (з 1991 р.) у складі 3 періодів (пострадянського, "народних революцій" 2004 - 2014 рр. та російсько-української війни). У 60-х - 70-х рр. ХХ ст. у перших великих проєктах АН УРСР з історії вітчизняних літератури та мистецтва було розпочато вивчення цього явища. "Історія української культури: в 5 тт., 9 кн." (2001 - 2013) та ін. українознавчі проєкти НАН України і науковців вищої школи заклали підвалини його об'єктивного й інноваційного міждисциплінарного вивчення істориками культури та культурологами.Висновки. Після замовчування і критики в УРСР цього феномену, за "відлиги" почалось повернення в науковий обіг обмеженої інформації про нього. На зміну гострій критиці більшості цих товариств як "буржуазно-націоналістичних", за "перебудови" прийшли деідеологізація і об'єктивне вивчення цього явища. Вихід у світ в Україні з 1991 р. академічних гуманітарних проєктів, передусім українознавчих енциклопедичних видань і монографій з історії української культури, зумовили початок культурологічного дослідження місця та ролі цих товариств у ґендерній, регіональній і національній самоідентифікації українства, практиках культурної і міжкультурної комунікації та культурній інституціалізації.
Методи. Задіяно класичні і сучасні методи культурологічного аналізу. Крім основних принципів наукового пізнання: об'єктивності, системності, історизму, апробовані методи порівняльно-історичного розгляду етапів вивчення історії цих товариств, біографічного аналізу, доль їх дослідників і контекстологічного та ситуаційного аналізів їх праць.
Результати. Висвітлено основні підсумки розгляду цього феномена істориками культури й культурологами за етапів: 1. повоєнного - від кінця Другої світової війни до розпаду СРСР (1945 – 1991 рр.), у складі 4 періодів (фінал епохи сталінізму, хрущовська "відлига", "застій" і "перебудова"); 2. сучасного (з 1991 р.) у складі 3 періодів (пострадянського, "народних революцій" 2004 - 2014 рр. та російсько-української війни). У 60-х - 70-х рр. ХХ ст. у перших великих проєктах АН УРСР з історії вітчизняних літератури та мистецтва було розпочато вивчення цього явища. "Історія української культури: в 5 тт., 9 кн." (2001 - 2013) та ін. українознавчі проєкти НАН України і науковців вищої школи заклали підвалини його об'єктивного й інноваційного міждисциплінарного вивчення істориками культури та культурологами.Висновки. Після замовчування і критики в УРСР цього феномену, за "відлиги" почалось повернення в науковий обіг обмеженої інформації про нього. На зміну гострій критиці більшості цих товариств як "буржуазно-націоналістичних", за "перебудови" прийшли деідеологізація і об'єктивне вивчення цього явища. Вихід у світ в Україні з 1991 р. академічних гуманітарних проєктів, передусім українознавчих енциклопедичних видань і монографій з історії української культури, зумовили початок культурологічного дослідження місця та ролі цих товариств у ґендерній, регіональній і національній самоідентифікації українства, практиках культурної і міжкультурної комунікації та культурній інституціалізації.
Ключові слова :
Ukrainian culture of the 20th century Modernity Interwar period Halychyna (Eastern Galicia) Volyn (Western Volhynia) cultural and artistic societies in Western Ukrainian lands (1920s–1930s) National Academy of Sciences of Ukraine українська культура ХХ ст. модерн міжвоєнний період Східна Галичина Західна Волинь культурно-мистецькі товариства на західноукраїнських землях 20-х - 30-х рр. ХХ ст. Національна Академія наук України
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
510.61 KB
Контрольна сума :
(MD5):cb0904f6c42981f16df0913d78d1e7dd
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International