Експериментальна проза Сильвестра Яричевського: наративні моделі

У дисертаційній роботі за основу аналізу було обрано класифікацію наративних моделей (модусів), розроблену В. Балдинюк, оскільки вона видається найбільш універсальною і включає такі елементи побудови моделей: історична основа, тип і метод побудови наративу, тип наратора: першо- чи третьоособовий, властиві прийоми оповіді (розповіді), наративний темп, спосіб зображення художнього світу, специфіку героя, хронотоп, засоби емоційного впливу на читача. Для уникнення термінологічної неузгодженості різновид мистецького експериментування в галузі літератури в роботі позначено поняттям «художній експеримент» у значенні новаторської творчо-інтелектуальної діяльності письменника, стратегії прагнення до видозміни, переосмислення, ревізії традиційного ідейно-тематичного зрізу, системи образів, викладових форм, свідомої їх трансформації для отримання та передачі читачеві знання про дійсність, що є найбільш адекватним часові. У роботі представлено найповніший на даному етапі огляд критичних досліджень, з яких постає неоднозначність поглядів на постать митця: від кліше «письменник-демократ» та реалізмоцентричних тенденцій оцінки – і до найсучасніших означень: сецесійний, модерний письменник. Беручи до уваги різні підходи до оцінки художнього викладу, для більш глибокого розгляду та адекватної класифікації ми звернулися до поглядів дослідників творчості письменника М. Ласло-Куцюк та В. Челбарах, які аналізують малу прозу письменника з огляду на існування в ній двох тенденцій – реалізмоцентричності та ліричної мозаїчності.

Стогній О. В. Експериментальна проза Сильвестра Яричевського: наративні моделі : дис. ... канд. філол. наук : 10.01.01 – українська література / Стогній Оксана Володимирівна. - Київ, 2016. - 210 с.