Deepfake як технологія сфери соціальних та масових комунікацій: можливості та загрози
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
24 червня 2025 р.
Автор(и) :
Іванова, Тетяна
Маріупольський державний університет
Єфремова, Оксана
Маріупольський державний університет
Чулков, Артур
Маріупольський державний університет
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
1
Випуск :
86
ISSN :
2522-1272
Початкова сторінка :
21
Кінцева сторінка :
34
Цитування :
[APA 7] Іванова, Т., Єфремова, О., & Чулков, А. (2025). Deepfake as a Technology in the Field of Social and MassCommunications: Opportunities and Threats. Наукові записки Інституту журналістики, 1(86), 21–34. https://doi.org/10.17721/2522-1272.2025.86.2
[ДСТУ] Іванова Т., Єфремова О., Чулков А. Deepfake as a Technology in the Field of Social and MassCommunications: Opportunities and Threats. Наукові записки Інституту журналістики. 2025. Vol. 1, no. 86. P. 21—34. DOI: 10.17721/2522-1272.2025.86.2 (date of access: 18.07.2026).
У статті проаналізовано трансформаційну роль штучного інтелекту (ШІ) в журналістиці, зокрема про виклики і можливості. Особливу увагу приділено загрозам, які можуть забруднювати інформаційний простір, а саме: технологіям deepfake (глибоких фейків), які створюються за допомогою ресурсів ШІ. Мета статті – визначити вплив технологій штучного інтелекту (ШІ) на журналістику, зосередившись на загрозах і наслідках розповсюдження у мережі дипфейків. Досліджуються різні методи та технології на основі ШІ: використання передового програмного забезпечення для створення (RunwayML, HeyGen, Deepbrain AI Studios) та виявлення глибоких фейків (Deepware, Resemble AI та InVID & WeVerify), які стають дедалі важливішими в сучасних робочих процесах у медіа. Теоретичний аналіз доповнено практичними прикладами застосування технології «глибоких фейків» у рекламі та освіті. Порівняльний аналіз сучасних систем створення та верифікації «глибоких фейків» дає змогу оцінити їх небезпеку, а також вміти їх ідентифікувати та розрізняти, а також протидіяти їм у роботі сучасних журналістів. Результати дослідження свідчать, що штучний інтелект і нейронні мережі використовуються не лише для створення контенту, а й для захисту його автентичності. Однак для того, щоб ці системи відповідали вимогам журналістської доброчесності та довіри до медіаконтенту, необхідні подальші дослідження та вдосконалення.
Ключові слова :
artificial intelligence (AI) social communications media literacy critical thinking journalistic ethics deepfake detection systems disinformation propaganda. штучний інтелект (ШІ) соціальні комунікації медіаграмотність критичне мислення журналістська етика системи виявлення «глибоких фейків» дезінформація пропаганда
Галузі знань та спеціальності :
06 Журналістика
Галузі науки і техніки (FOS) :
Соціальні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
632.8 KB
Контрольна сума :
(MD5):eacde9f1b4ce40d454f3ee7c39ba7327
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International

