Мовні засоби для вираження емоцій у японській мові: лінгвістичні та культурні аспекти

Погорєлова К. Є. Мовні засоби для вираження емоцій у японській мові: лінгвістичні та культурні аспекти кваліфікаційна робота освітнього ступеня «бакалавр» : 035.069 Східні мови та літератури (переклад включно), перша- японська / наук. кер. Філонова В. О. Київ, 2025. 60 с.

Дослідження присвячене аналізу мовних засобів вираження емоцій у японській мові з урахуванням лінгвістичних та культурних аспектів. Актуальність роботи зумовлена зростаючим інтересом до вивчення емотивної комунікації у висококонтекстних мовах, де емоційна експресія тісно пов’язана з соціокультурними нормами. Об’єктом дослідження є мовні засоби вираження емоцій, а предметом — їхня реалізація в сучасних медіа (література, манга, соціальні мережі, аудіовізуальний контент). Мета полягає у комплексному аналізі лексико-граматичних одиниць, що позначають емоційні стани, та їхнього зв’язку з культурними концептами honne (щирість), tatemae (соціальна маска), amae (взаємозалежність) і enryo (стриманість). Завдання включають визначення основних мовних засобів, характеристику культурних концептів, складання лінгвістичного корпусу, зіставлення емоцій за моделлю Плутчика з мовними формами, кількісний аналіз частотності та узагальнення результатів.
Дослідження структуроване за трьома розділами. Перший розділ висвітлює теоретичні засади, охоплюючи психологічні, лінгвістичні та культурні аспекти емоцій. Другий розділ, через якісний аналіз культурно зумовлених фрагментів, ідентифікує характерні лексичні та граматичні засоби вираження емоцій. Третій розділ поєднує якісний і кількісний методи, виявляючи патерни емоційної виразності в японському дискурсі. Методологічна основа включає описовий, вибірковий, функціонально-семантичний, якісний і кількісний методи, що сприяють оригінальності роботи через поєднання лінгвокультурного підходу з аналізом емпіричних даних. Якісний аналіз фрагментів із аніме, літератури та соціальних мереж сформував лінгвістичний корпус, тоді як кількісний аналіз підтвердив перевагу модальності, ономатопеї та ввічливих конструкцій у вираженні емоцій радості, злості й очікування, підкреслюючи їхню частотність.
Результати підкреслюють складну взаємодію мовних засобів і культурних концептів, що формують емотивний дискурс. Сформований корпус мовних засобів створює основу для розробки навчальних матеріалів з японістики та вдосконалення ШІ для розпізнавання емоцій у японській мові. Робота відкриває перспективи для подальшого вивчення впливу культурних норм на інтерпретацію емоцій і їхньої вербалізації через мовні конструкції.