Зміни типів атмосферної циркуляції над західною Україною у ХХ-ХХІ ст.

Kholiavchuk, D. (2022). Changes in the Atmospheric Circulation Types Over Western Ukraine in the 20th-21st Centuries. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geography, (3-4), 39–45. https://doi.org/10.17721/1728-2721.2022.85.2

Зміни регіональної атмосферної циркуляції відображають і спричиняють кліматичні зміни кількадесятилітніх та столітніх періо­дів. Ці трансформації пов’язують як із антропогенним чинником, так і з циклічними коливаннями центрів дії атмосфери у Північній Атлантиці, що специфічно виявляють себе у різних частинах європейського континенту.

Дослідження спрямоване на виявлення таких змін упродовж 1881-2017 рр. у різних часових зрізах на теренах Західної України, де вияв регіональної атмосферної циркуляції схожий до циркуляційних патернів над Центральною Європою.

Для статистичного аналізу часових змін регіональної атмосферної циркуляції використано календар типів атмосферної циркуляції за класифікацією T. Niedzwiedz, яким виділено 21 тип атмосферної циркуляції. Особливості визначені у трьох часових проміжках (1881­1940, 1940-1970, 1970-2017) у розрізі сезонів і місяців та здійснене порівняння з ходом температур повітря та атмосферних опадів.

Упродовж усього періоду 1881-2017 рр. не виявлено чіткої тенденції у змінах кількості антициклональних чи циклональних типів, хоча переважаючими у році (понад 75 % від усіх років) є антициклональні типи. На менших часових проміжках трансформації у співвідно­шенні циклональних й антициклональних типів відповідають багаторічним змінам температур повітря й кількості атмосферних опа­дів (1881-1940, 1970-2017). Періоди з кількалітнім відхиленням (1940-1970, 1971-2017) узгоджуються з певними фазами Північноатланти­чного коливання (NAO). Найвиразнішим є збільшення днів з антициклональними типами атмосферної циркуляції на межі ХХ-ХХІ ст. Більше особливостей у часовому розподілі типів атмосферної циркуляції помічено у сезонному контексті. Упродовж квітня – листо­пада у 78 % випадків виявлено переважання антициклональної циркуляції, проте перевага значно нижча (до 16 %), ніж у розрізі років. Частими у квітні – листопаді є дні із синоптичними ситуаціями домінування баричного гребеня (Ka) та баричної улоговини (Bc). Однак із 1970-х років зросла кількість днів із західними антициклональними типами (SWa, Wa, NWa), особливо у холодний період. Натомість виявлено зниження кількості днів з типовими для регіону циклональними ситуаціями із заходу й північного заходу. У розрізі місяців із 1970-х років найбільші зміни помічені у грудні та січні. У грудні побільшало антициклональних типів, а у січні зменшилась кількість днів із західним циклональним типом.

Зміни співвідношення циклонічних та антициклонічних типів атмосферної циркуляції вказують на зв ‘язок з ходом температур по­вітря та атмосферних опадів і з фазами Північноатлантичного коливання у виділені періоди. Означені зміни свідчать про придатність використання типів атмосферної циркуляції для виявлення кількадесятилітніх кліматичних змін у розрізі сезонів і місяців.