СТАНОВЛЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КООРДИНАЦІЇ СУБ’ЄКТІВ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ В УКРАЇНІ

D.YU., M. (2025). ESTABLISHMENT OF ADMINISTRATIVE AND LEGAL SUPPORT FOR THE COORDINATION OF ENTITIES COMBATING CORRUPTION IN UKRAINE. Social Law(2). https://doi.org/10.32751/2617-5967-2025-02-18

У статті обґрунтовано комплексний підхід до дослідження еволюції адміністративно-правових механізмів координації органів протидії корупції в Україні від початку незалежності до сьогодення. Проведено ретроспективний аналіз становлення правової бази у сфері антикорупційної діяльності – від фрагментарного законодавчого регулювання 1990-х років до створення сучасної системи спеціалізованих органів після прийняття ключових законів у 2014–2018 роках.
Встановлено, що розвиток системи координації зумовлений потребою забезпечення ефективної взаємодії між різними суб’єктами протидії корупції. Виокремлено основні етапи формування таких механізмів у контексті трансформацій державного управління.
У результаті дослідження сформульовано три концептуальні підходи до організації координації антикорупційних органів: ієрархічний, який передбачає чітку вертикаль управління з центральним координуючим органом; горизонтальний (мережевий), що акцентує на участі громадянського суспільства; багаторівневий, який поєднує централізоване стратегічне планування з гнучкістю локального реагування.
Обґрунтовано доцільність застосування саме багаторівневої моделі координації як найбільш збалансованої, такої, що відповідає міжнародним стандартам і рекомендаціям.
З’ясовано, що міжнародні зобов’язання України, зокрема вимоги Конвенції ООН проти корупції, рекомендації GRECO та положення Угоди про асоціацію з ЄС, суттєво вплинули на інституційне оформлення системи протидії корупції. Обґрунтовано, що євроінтеграційний вектор став чинником активізації антикорупційної реформи, сприяв створенню спеціалізованих органів та модернізації координаційних механізмів, однак виявлено труднощі адаптації міжнародних моделей до українського контексту.
У межах дослідження ідентифіковано основні проблеми сучасного стану координації суб’єктів протидії корупції, серед яких: відсутність єдиного рамкового нормативного акта, недосконалість інформаційного обміну, нечітке розмежування повноважень між органами, недостатнє залучення громадянського суспільства.
Констатовано про необхідність прийняття комплексного адміністративно-процедурного закону та створення єдиної інформаційної системи для забезпечення ефективної міжвідомчої взаємодії у сфері протидії корупції.