Реалізація принципу конфігуративності варіативної іншомовної підготовки здобувачів вищої освіти

Олександренко, К., Сафін, О. (2024). Implementation of the principle of configurability of variable foreign language training for students of higher education. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Military-special sciences(3), 22–28. https://doi.org/10.17721/1728-2217.2024.59.22-28

Вступ . Обґрунтувано введення принципу конфігуративності (наявності мінливих кордонів) у методику викладання іноземних мов у ЗВО. При ознайомленні з основами контекстного навчання розглянуто п'ять основних принципів компетентнісно орієнтованої моделі іншомовної підготовки фахівців. Розкрито зміст кожного принципу стосовно організації засвоєння здобувачами дисципліни "Іноземна мова". Метою статті є обґрунтування введення принципу конфігуративності у методику викладання іноземних мов у ЗВО.Результати . Подано опис особливостей освітнього процесу у вищій школі. Зазначено, що професійно орієнтований характер, багаторівневість як наявність таких рівнів вищої освіти, як бакалаврат, магістратура та аспірантура, різнорівневість навчання, коли в одній групі навчаються здобувачі із вхідним рівнем володіння іншою іноземною мовою, що значно різниться, задають тенденцію до впровадження варіативної підготовки. Варіативна іншомовна підготовка реалізується шляхом освоєння базових і додаткових освітніх варіантів. Базові варіанти орієнтовано на виконання вимог державних освітніх стандартів на мінімально необхідному рівні, що реалізуються у більшому обсязі в контактній аудиторній роботі. Додаткові варіанти спрямовано на досягнення максимально високого рівня, що визначається потребами і мотивацією конкретного здобувача вищої освіти. Врахування його індивідуальних особливостей і пізнавальних потреб можливе в умовах наявності безлічі різноманітних варіантів. Введення у методику викладання іноземних мов принципу конфігуративності покликане забезпечити проєктування великої кількості різноманітних освітніх варіантів.Висновки . Дидактичний принцип конфігуративності розглянуто у вигляді побудови освітнього процесу або його відрізка шляхом перетворення структурних компонентів, вибору змісту компонентів із різноманітності варіантів. Наявність різних підходів, методів, засобів навчання і форм контролю дозволяє створити ряди структурних компонентів. Вибір змісту компонентів здійснюється на основі таких критеріїв, як: рівень володіння іноземною мовою здобувачем, його когнітивний стиль навчання, пізнавальні потреби та інтереси. У процесі конфігурації цілісного курсу визначальними критеріями є оптимізація та інтенсифікація іншомовної підготовки. Наведено приклад застосування принципу конфігуративності під час формування освітніх варіантів для здобувачів за спеціальністю "Іноземна філологія". Показано, що застосування цього принципу сприяє індивідуалізації їхньої іншомовної підготовки.