Психологічні особливості взаємозв'язку музики з емоційними станами особистості в умовах війни
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
23 грудня 2024 р.
Автор(и) :
МАКСИМОВА, Олена
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
2
Випуск :
20
ISSN :
2518-1378
Початкова сторінка :
63
Кінцева сторінка :
67
Цитування :
[APA 7] КЛИМЕНКО, І., & МАКСИМОВА, О. (2024). Психологічні особливості взаємозв'язку музики з емоційними станами особистості в умовах війни. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Psychology, 2(20), 63–67. https://doi.org/10.17721/BPSY.2024.2(20).10
[ДСТУ] КЛИМЕНКО І., МАКСИМОВА О. Психологічні особливості взаємозв'язку музики з емоційними станами особистості в умовах війни. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Psychology. 2024. Т. 2, № 20. С. 63—67. DOI: 10.17721/BPSY.2024.2(20).10 (дата звернення: 25.07.2026).
Вступ. У світових дослідженнях засвідчено значний потенціал музики як засобу емоційної та фізіологічної регуляції, зменшення стресових реакцій та підвищення загального рівня психологічного благополуччя особистості. Наголошено, що в умовах тривалої війни музика може стати легкодоступним засобом підтримки емоційної стійкості населення України та вимушено переміщених осіб за кордоном. Акцентовано, що дослідження взаємозв'язку музики з психологічним благополуччям та стратегіями подолання стресу, а також вивчення впливу різних музичних стилів з урахуванням індивідуальних особливостей особистості є актуальними та практично значущими.
Методи. Застосовано методи онлайн-опитування респондентів із використанням анкетування та панелі психологіч-них методик для дослідження п'яти факторів особистості (BFI-10), індексу загального психологічного благополуччя (PGWBI), панівних копінг-стратегій (CSI-SF), музичних уподобань (STOMP) та впливу музики на емоційну регуляцію (B-MMR). Для аналізу даних використано описові статистики, кореляційний аналіз за коефіцієнтом Спірмена, конфірматорний факторний аналіз (CFA), експлораторний факторний аналіз (EFA), коефіцієнти альфа Кронбаха та Шапіро-Уілка.
Результати. Визначено, що для 81 % респондентів музика відіграє важливу роль у житті. Розкрито, що висока залученість до музичних активностей асоціюється з проактивними копінг-стратегіями, такими як звернення за соціальною підтримкою та вираження емоцій, а також зниженням дистанціювання. Доведено, що провідною особистісною рисою респондентів, що корелює з роллю музики, є приємність / схильність до згоди. Респонденти віддають перевагу рефлексивній і складній музиці, такій як класична музика, джаз, блюз, яку використовують для переживання сильних емоцій та почуттів, розради та рефлексії. На другому місці за значущістю оптимістична та традиційна музика, до якої належить кантрі, релігійна або хорова музика, поп-музика. Інтенсивні та непокірні стилі музики (альтернатива, рок, важкий метал) респонденти використовують переважно для емоційного розрядження. Аргументовано, що розвага і відволікання як стратегії емоційної регуляції не мають суттєвої кореляції із жодним стилем музики. Незначна кореляція між музикою та рівнем психологічного благополуччя знайдена для групи, у якій роль музики є вищою.
Висновки. Продемонстровано взаємозв'язки між роллю музики та емоційними станами і рисами особистості, способами регуляції за допомогою музики, рівнем психологічного благополуччя, копінг-стратегіями та музичними вподобаннями.
Методи. Застосовано методи онлайн-опитування респондентів із використанням анкетування та панелі психологіч-них методик для дослідження п'яти факторів особистості (BFI-10), індексу загального психологічного благополуччя (PGWBI), панівних копінг-стратегій (CSI-SF), музичних уподобань (STOMP) та впливу музики на емоційну регуляцію (B-MMR). Для аналізу даних використано описові статистики, кореляційний аналіз за коефіцієнтом Спірмена, конфірматорний факторний аналіз (CFA), експлораторний факторний аналіз (EFA), коефіцієнти альфа Кронбаха та Шапіро-Уілка.
Результати. Визначено, що для 81 % респондентів музика відіграє важливу роль у житті. Розкрито, що висока залученість до музичних активностей асоціюється з проактивними копінг-стратегіями, такими як звернення за соціальною підтримкою та вираження емоцій, а також зниженням дистанціювання. Доведено, що провідною особистісною рисою респондентів, що корелює з роллю музики, є приємність / схильність до згоди. Респонденти віддають перевагу рефлексивній і складній музиці, такій як класична музика, джаз, блюз, яку використовують для переживання сильних емоцій та почуттів, розради та рефлексії. На другому місці за значущістю оптимістична та традиційна музика, до якої належить кантрі, релігійна або хорова музика, поп-музика. Інтенсивні та непокірні стилі музики (альтернатива, рок, важкий метал) респонденти використовують переважно для емоційного розрядження. Аргументовано, що розвага і відволікання як стратегії емоційної регуляції не мають суттєвої кореляції із жодним стилем музики. Незначна кореляція між музикою та рівнем психологічного благополуччя знайдена для групи, у якій роль музики є вищою.
Висновки. Продемонстровано взаємозв'язки між роллю музики та емоційними станами і рисами особистості, способами регуляції за допомогою музики, рівнем психологічного благополуччя, копінг-стратегіями та музичними вподобаннями.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
538.17 KB
Контрольна сума :
(MD5):4fb2815180c80f4a789ddf6ff4726fbf
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International