ПОСИЛЕННЯ ПОЛІТИЧНОГО ВПЛИВУ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ У КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

Rybalkin, A. (2025). INCREASED POLITICAL INFLUENCE OF INTERNATIONAL CORPORATIONS IN THE COURSE OF GLOBALISATION. Politology bulletin(95), 300–310. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2025.95.300-310

У статті зосереджено увагу на дослідженні зростаючого політичного впливу міжнародних корпорацій (МК) у контексті глобалізаційних процесів. Встановлено, що транснаціональні компанії дедалі частіше виступають як альтернативні політичні актори, здатні впливати на прийняття стратегічних рішень як на національному, так і на глобальному рівнях. Їхній вплив охоплює законотворчість, регулювання економіки, дипломатію, санкційні механізми, контроль над ресурсами та цифровий простір. Особливу увагу приділено ролі лобістської діяльності МК у США та ЄС, яка дозволяє їм формувати нормативно-правову базу в інтересах бізнесу. З’ясовано, що завдяки величезним фінансовим, інформаційним та технологічним ресурсам корпорації можуть конкурувати з державами у сфері впливу на суспільні процеси, змінювати економічну динаміку регіонів і навіть впливати на зовнішньополітичні вектори.Зазначено, що одним із найбільш значущих механізмів політичного впливу міжнародних корпорацій є участь у формуванні глобальних економічних зв’язків, зокрема через ініціативи на кшталт китайського проєкту «Один пояс, один шлях». Водночас МК здатні виконувати функцію політичного тиску, що було продемонстровано під час масового виходу компаній з ринку РФ у 2022 році. Досліджено й здатність корпорацій впливати на громадську думку через інформаційні платформи, що формує нові ризики для демократичних процесів і потребує посиленого регулювання цифрової сфери. Екологічний вимір діяльності транснаціональних компаній окреслено як чинник політичної взаємодії, який зумовлює потребу в міжнародному регулюванні корпоративної відповідальності.Узагальнено, що міжнародні корпорації стали самостійними політичними гравцями, вплив яких вимагає розробки ефективних глобальних регуляторних механізмів. Забезпечення прозорості лобістських практик, захист цифрових прав, контроль за впливом на демократичні процеси та посилення екологічної підзвітності мають стати основою для формування збалансованої взаємодії між державами, бізнесом і громадянським суспільством у добу глобалізації.