Середньовічна зброя та озброєння у військово-історичних колекціях провідних музеїв світу та України: дослідження, каталоги та цифровізація

Овсінський, Ю. (2025). Середньовічна зброя та озброєння у військово-історичних колекціях провідних музеїв світу та України: дослідження, каталоги та цифровізація. Етнічна історія народів Європи, (77), 77–89. https://doi.org/10.17721/2518-1270.2025.77.08

У статті досліджено репрезентацію середньовічної зброї та озброєння у військово-історичних колекціях провідних музеїв світу та України. Особливу увагу приділено тематичному охопленню, типології та презентабельності експонатів із виокремленням двох основних хронологічних періодів: раннього Середньовіччя (V–XI ст.) та високого і пізнього Середньовіччя (XII–XV ст.). Показано, яким чином музейні колекції відображають еволюцію військової справи – від ранніх зразків озброєння до високоспеціалізованих лицарських комплексів наступальної та захисної зброї. Стаття ґрунтується на історіографічних працях, музейних каталогах та кейс-стаді окремих колекцій. Окрему увагу приділено працям провідних дослідників, які вивчали середньовічне озброєння та його збереження у європейських та українських музеях, а також практикам каталогізації, що забезпечують систематизацію та наукову інтерпретацію зразків зброї й обладунків. Наголошено на важливості інвентаризації, фотофіксації та наукового коментування для створення цілісного уявлення про військову культуру Середньовіччя. Окрему увагу приділено проблемі цифровізації військово-історичних колекцій. Показано, що рівень цифрової доступності до зразків озброєння суттєво різниться: провідні західні інституції (Музей Метрополітен, Британський музей, Королівська зброярня) пропонують розлогі онлайн-каталоги та оцифровані зображення, тоді як українські музеї лише починають цей процес. Попри це, спостерігається позитивна динаміка у напрямі створення цифрових архівів і забезпечення відкритого доступу. Аналіз представлених даних свідчить, що найбільші та найповніші колекції середньовічної зброї та озброєння зосереджені у провідних музеях Західної Європи (Musée de l’Armée, Royal Armouries, Kunsthistorisches Museum) та США (Metropolitan Museum of Art). Вони охоплюють увесь період V–XV ст., дозволяючи простежити еволюцію військової справи в різних регіонах. Українські музеї, зокрема Музей-Арсенал у Львові та Національний музей історії України, представляють важливі, але менш масштабні колекції, переважно зразки зброї Київської Русі та пізнього Середньовіччя. Щодо цифровізації, то найбільш розвинені програми втілено у США, Великій Британії та Скандинавії, де створено повноцінні цифрові каталоги з 3D-моделями. В Україні процес цифровізації перебуває на початковому етапі, що потребує системної підтримки та інтеграції у міжнародні наукові бази. У підсумку доведено, що оцифровані ресурси музейних колекцій зброї та озброєння можуть стати цінним інструментом у процесі викладання курсу «Історія середніх віків» у вищій та середній школі України. Цифрові каталоги та віртуальні виставки підвищують доступність унікальних пам’яток, сприяють науковим дослідженням та популяризації історичних знань серед студентів і учнів. Наголошено на необхідності подальшого розвитку каталогізації та цифровізації для інтеграції українських колекцій у ширший міжнародний науковий та освітній контекст.