Дислектичні розлади у школярів початкової школи: особливості навчання та соціалізації

Дандан, Л., Шаоцзе, Д. (2022). Dyslexic Disorders in Students of a Young School: Peculiarities of Education and Socialization. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Psychology, 2(16), 10–13. https://doi.org/10.17721/BPSY.2022.2(16).2

Дислексія дедалі частіше стає реальністю для учнів і педагогів молодшої школи. У переважній більшості випадків наявність дис-лектичного розладу стає несподіванкою як для вчителя, батьків, так і самого школяра, адже найчастіше це встановлюють у 1-2 класі внаслідок виявлення складнощів, що виникають у процесі опанування письмового мовлення. Хоча слід зауважити, що, залежно від типу розладу, його ознаки можуть бути виявлені на більш ранніх етапах онтогенезу. Початкова школа (початок шкільного життя) - це новий крок дорослішання, бентежний період, який часто характеризується закономірною стресовістю через відсутність безпосередньої підтримки батьків, підвищення самостійної відповідальності, конкуренції за увагу вчителя, співіснування великої кількості індивідуальностей у колективі. У цій ситуації складнощі, що виникають з опануванням базових когнітивних навичок (читання, письмо і загалом - сприйняття письмових символів, як буквених, так і числових), може значно ускладнити процес соціалізації дитини, а також створити додаткові бар'єри перед учнем під час формування базових освітніх навичок. Це значно підвищує тривожність і знижує самооцінку дитини, вибудовує внутрішні бар'єри та страхи.У статті проведено літературний пошук й аналіз наявних сучасних наукових досліджень у напрямі вивчення та подолання дисле-ктичного розладу. Також подано аналіз дислектичного розладу, представлено його класифікацію, описано ймовірні причини виникнення й охарактеризовано його вплив на процеси навчання та соціалізації на прикладі учнів молодшої школи. Подолання складнощів опанування графічними символами є тривалим і нестабільним процесом, що інколи призводить до зневіри в досягненні успіху, але слід підкреслити, що, незважаючи на певні особливості й ускладнення, дислексія не є вироком. Діти з дислектичними розладами потребують розуміння, допомоги дорослих (як батьків, так і педагогів) і розроблених сучасних підходів до презентації інформації, підвищення рівня концентрації уваги та подальшого опанування когнітивних навичок. Це забезпечує гармонійний розвиток і навчання учня, що, зі свого боку, усуває бар'єри у спілкуванні з однолітками та забезпечує успішну соціалізацію дитини.