АНТИКРИЗОВІ ІНСТРУМЕНТИ КЛІМАТИЧНОГО ПРАВА ЄС У ВІДПОВІДЬ НА ВІЙНУ В УКРАЇНІ

Братко, І. (2025). ANTI-CRISIS INSTRUMENTS OF THE EU'S CLIMATE LAW IN RESPONSE TO THE WAR IN UKRAINE. Аctual Problems of International Relations, 1(165), 116–122. https://doi.org/10.17721/apmv.2025.165.1.116-122

Актуальність дослідження зумовлена трансформацією кліматичної політики ЄС в умовах війни в Україні та спричиненої нею енергетичної безпекової кризи. Російська збройна агресія призвела до переосмислення підходів до енергетичної стійкості, пришвидшивши застосування антикризових механізмів у рамках чинної інституційної моделі врядування. Метою дослідження є аналіз інструментів ЄС, спрямованих на забезпечення енергетичної безпеки та виконання кліматичних зобов’язань у нових геополітичних умовах. Методологія ґрунтується на системному та порівняльно-правовому аналізі актів ЄС, таких актів, як Регламент (ЄС) 2018/1999 та інтегрований енергетичний план REPowerEU, які функціонально узгоджуються з пакетом “Fit for 55”.
Основні результати свідчать, що після 2022 року ключову роль відіграють оновлені Національні енергетичні та кліматичні плани (NECPs), які інтегрують підвищені кліматичні амбіції “Fit for 55” та заходи енергетичної безпеки, передбачені REPowerEU. Особливого значення набуло прискорення впровадження відновлюваної енергетики, зокрема офшорної вітроенергетики, а також реформування дозвільних процедур і модернізація енергетичної інфраструктури. Серед держав-членів ЄС лідерські позиції у розвитку офшорної вітроенергетики посідають Німеччина, Данія, Нідерланди та Франція, що зумовлено їхнім досвідом реалізації масштабних офшорних проєктів. Разом з тим, в ЄС спостерігаються перехідні суперечливі рішення, включаючи тимчасове використання газових та атомних технологій, відображене у Таксономії сталих фінансів.