ЗАПОВІДАЛЬНИЙ ВІДКАЗ: ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА СУЧАСНЕ РЕГУЛЮВАННЯ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
6 серпня 2023 р.
Автор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
125
Випуск :
1
ISSN :
1728-2195
Початкова сторінка :
89
Кінцева сторінка :
95
Цитування :
[APA 7] Рябоконь, Є. (2023). ЗАПОВІДАЛЬНИЙ ВІДКАЗ: ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА СУЧАСНЕ РЕГУЛЮВАННЯ. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки, 125(1), 89–95. https://doi.org/10.17721/1728-2195/2023/1.125-15
[ДСТУ] Рябоконь Є. ЗАПОВІДАЛЬНИЙ ВІДКАЗ: ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА СУЧАСНЕ РЕГУЛЮВАННЯ. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. 2023. Т. 125, № 1. С. 89—95. DOI: 10.17721/1728-2195/2023/1.125-15 (дата звернення: 17.07.2026).
Статтю присвячено вивченню правової конструкції заповідального відказу, створенням якої сучасне законодавство зобов'язане римському приватному праву, де таке розпорядження було відоме під назвою "легат" (legatum) і породжувало сингулярне наступництво (successiosingularis), тобто наступництво в окремих правах, що докорінно відрізняє його від класичного універсального наступництва, притаманного спадкуванню. Встановлено, що саме в надрах римського права було розроблено деталізоване правове регулювання легатів, яке має перспективу запозичення в сучасне цивільне законодавство України. Досліджено природу заповідального відказу, який розуміється як розпорядження спадкодавця, яке міститься у тексті заповіту, за яким заповідач зобов'язує спадкоємця, призначеного цим заповітом, виконати певну дію на користь третьої особи, зазначеної в заповіті (відказоодержувача), за рахунок його спадкової частки. На підставі аналізу законодавства встановлено, що відказоодержувачами можуть бути особи, які входять, а також ті, які не входять до спадкоємців за законом. Потенційно відказоодержувачем може бути призначений будь-який учасник цивільних правовідносин (ст. 2 ЦК України) з урахуванням особливостей правосуб'єктності конкретних учасників цивільних відносин. Встановлено, що заповідальний відказ належить до похідних способів правонабуття і породжує сингулярне правонаступництво. За своєю природою заповідальний відказ є одностороннім правочином і підставою виникнення зобов'язальних відносин між спадкоємцем, який обтяжений відказом, і третьою особою – відказоодержувачем. Сформульовано висновок, що в Україні визнаються лише зобов'язальні відкази, спрямовані на покладення на спадкоємця певного обов'язку (зобов'язання); у той же час підстави для виділення речових заповідальних відказів в Україні відсутні.
Ключові слова :
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
399.28 KB
Контрольна сума :
(MD5):9a226da24865bc2d58390b5cad6a0a50
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International