ДІАЛОГИ ІДЕНТИЧНОСТЕЙ У РОМАНІ ЛУЇСА АЛЬБЕРТО УРРЕА "БУДИНОК РОЗБИТИХ АНГЕЛІВ"

Чернишова, С. (2023). DIALOGUES BETWEEN IDENTITIES IN LUIS ALBERTO URREA’S THE HOUSE OF BROKEN ANGELS. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Literary Studies. Linguistics. Folklore Studies(2), 140–145. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2023.34.27

Процеси імміграції спонукають людину передумувати своє минуле і вибудовувати майбутнє з урахуванням тих кардинальних змін, що спричинені зміною локусу. Ідентичності, які формуються на чужині, заґрунтовані на діалозі рідної і нової культур; смислові акценти цих перемовин трансформуються як із віком іммігрантів, так і зі зміною поколінь. Творчість письменників, які представляють кілька культур, належить до транскультурного модусу письма. У ньому відбувається оприсутнення різних наративних форматів, перспектив персонажів, кількох мов, а також локусів. Усі це елементи дають можливість відійти від однозначних формулювань ідентичності та розкрити її амбівалентність. Транскультурний діалог між колективностями, репрезентований у творах письменників, які народилися чи виростали в одній культурі, а потім жили в іншій, доповнює і збагачує кожну з них. У романі Луїса Альберто Урреа "Будинок розбитих ангелів" ідентичності персонажів набувають різних осмислень залежно від їхнього походження і стосунку до родинної історії. У фокусі твору мексиканоамериканська родина, патріарх якої помирає від раку. Його порозуміння з усіма дітьми та молодшим братом визначає імпліцитний рівень художнього тексту. Тему подвійної ідентичності: мексиканської й американської розпрацьовано по-різному, залежно від покоління іммігрантів. Так, для першої генерації властиве прагнення довести своє право бути рівноправним членом американського суспільства, натомість представники другої хвилі намагаються розчинитися в новій спільноті й не надто задумуються над питаннями своєї належності. Особливе місце серед образів роману посідає Молодший Ангел, мати якого біла американка, а батько – мексиканець. Напруження, що існує між Молодшим Ангелом та родиною батька від першого шлюбу, розв'язується наприкінці твору. Порозуміння між братами через звернення до образу батька символізує примирення між різними ідентичностями, які мають право найперше бути собою.