СИСТЕМНО-МЕРЕЖЕВИЙ ПІДХІД ЯК МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА ВДОСКОНАЛЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ З ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
27 червня 2025 р.
Автор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
21
Випуск :
1
ISSN :
2616-9193
Початкова сторінка :
47
Кінцева сторінка :
53
Цитування :
[APA 7] КОМАХА, Л., ЗАМАЗЄЄВА, Г., КОЛТУН, В., & МІЩЕНКО, О. (2025). СИСТЕМНО-МЕРЕЖЕВИЙ ПІДХІД ЯК МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА ВДОСКОНАЛЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ З ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Public Administration, 21(1), 47–53. https://doi.org/10.17721/2616-9193.2025/21-7/11
[ДСТУ] СИСТЕМНО-МЕРЕЖЕВИЙ ПІДХІД ЯК МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА ВДОСКОНАЛЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ З ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ / Л. КОМАХА та ін. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Public Administration. 2025. Т. 21, № 1. С. 47—53. DOI: 10.17721/2616-9193.2025/21-7/11 (дата звернення: 25.07.2026).
Вступ. Наголошено, що в контексті глобальних кліматичних викликів та енергетичної трансформації політика енергоефективності набуває стратегічного значення. Вона стає ключовим елементом сталого розвитку, інтегрую чись у європейські політики, зокрема Європейську зелену угоду та Директиву ЄС з енергоефективності. В Україні формуються основи для інституційної модернізації управління енергоресурсами, однак процес стримується слабкою цифровізацією, недостатньою координацією між владними рівнями та обмеженим державно-приватним партнерством. У таких умовах системно-мережевий підхід відкриває перспективи впровадження гнучких, інклюзивних моделей управління.
Методи. У дослідженні використано порівняльний та структурно-функціональний методи для аналізу націо нальних і європейських практик енергетичного управління. Оцінено взаємодію між органами влади, місцевим само врядуванням, бізнесом та громадськими організаціями. Застосовано також контент-аналіз державних і міжнародних документів, звітів ЄБРР та Єврокомісії, даних про пілотні проєкти Smart Grid, а також наукових публікацій.
Результати. Визначено, що системно-мережевий підхід забезпечує ефективну координацію між суб'єктами управління у сфері енергоефективності. На відміну від централізованих моделей, мережеві структури сприяють цифровізації, залученню бізнесу, адаптації рішень до місцевих потреб. Порівняльний аналіз довів переваги таких підходів у країнах ЄС, де активно впроваджують Smart Grids, грантові програми та ETS. В Україні ці інструменти перебувають на етапі пілотного тестування, що потребує посилення інституційної спроможності, створення офісів декарбонізації в регіонах та масштабування цифрових платформ для енергомоніторингу.
Висновки. Обґрунтовано, що інтеграція системно-мережевого підходу в державну політику є запорукою її ефективності. Україна має потенціал для розвитку адаптивної моделі управління завдяки децентралізації, цифровим рішенням та підтримці міжнародних партнерів. Аргументовано, що необхідна консолідація дій усіх суб'єктів, гармонізація законодавства та формування нової культури енергоспоживання. Освітні кампанії, залучення бізнесу до інновацій та інформаційна відкритість мають стати основою майбутньої політики. Це дозволить не лише зміцнити енергетичну безпеку, а й зробити внесок у глобальну кліматичну стабільність.
Методи. У дослідженні використано порівняльний та структурно-функціональний методи для аналізу націо нальних і європейських практик енергетичного управління. Оцінено взаємодію між органами влади, місцевим само врядуванням, бізнесом та громадськими організаціями. Застосовано також контент-аналіз державних і міжнародних документів, звітів ЄБРР та Єврокомісії, даних про пілотні проєкти Smart Grid, а також наукових публікацій.
Результати. Визначено, що системно-мережевий підхід забезпечує ефективну координацію між суб'єктами управління у сфері енергоефективності. На відміну від централізованих моделей, мережеві структури сприяють цифровізації, залученню бізнесу, адаптації рішень до місцевих потреб. Порівняльний аналіз довів переваги таких підходів у країнах ЄС, де активно впроваджують Smart Grids, грантові програми та ETS. В Україні ці інструменти перебувають на етапі пілотного тестування, що потребує посилення інституційної спроможності, створення офісів декарбонізації в регіонах та масштабування цифрових платформ для енергомоніторингу.
Висновки. Обґрунтовано, що інтеграція системно-мережевого підходу в державну політику є запорукою її ефективності. Україна має потенціал для розвитку адаптивної моделі управління завдяки децентралізації, цифровим рішенням та підтримці міжнародних партнерів. Аргументовано, що необхідна консолідація дій усіх суб'єктів, гармонізація законодавства та формування нової культури енергоспоживання. Освітні кампанії, залучення бізнесу до інновацій та інформаційна відкритість мають стати основою майбутньої політики. Це дозволить не лише зміцнити енергетичну безпеку, а й зробити внесок у глобальну кліматичну стабільність.
Ключові слова :
public administration system-network approach energy efficiency public policy digitalization public-private partnership regulatory mechanisms institutional coordination. публічне управління системно-мережевий підхід енергоефективність державна політика цифровізація державно-приватне партнерство регуляторні механізми інституційна координація.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
333.47 KB
Контрольна сума :
(MD5):760bf6539b5a8e4fb37f126464ab6c59
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International