Досвід українок у таборах ГУЛАГу: етнокультурний вимір та повсякден ні практики виживання
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2026
Автор(и) :
Грищук, Ольга
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
78
ISSN :
2518-1270
Початкова сторінка :
103
Кінцева сторінка :
109
Цитування :
[APA 7] Грищук, О. (2026). Досвід українок у таборах ГУЛАГу: етнокультурний вимір та повсякден ні практики виживання. Етнічна історія народів Європи, (78), 103–109. https://doi.org/10.17721/2518-1270.2026.78.12
[ДСТУ] Грищук О. Досвід українок у таборах ГУЛАГу: етнокультурний вимір та повсякден ні практики виживання. Етнічна історія народів Європи. 2026. № 78. С. 103—109. DOI: 10.17721/2518-1270.2026.78.12 (дата звернення: 25.07.2026).
Актуальність. Масові політичні репресії ХХ століття залишаються одним із ключових травматичних досвідів українського суспільства. Попри численні дослідження системи ГУЛАГу, жіночий досвід, особливо його етнокультурний вимір, досі залишається недостатньо репрезентованим у науковому дискурсі. Домінування узагальнених або чоловічих наративів у вивченні табірної системи призводить до втрати важливих аспектів історичної пам’яті. Аналіз повсякденних практик українок у таборах як способу збереження ідентичності в умовах тотального насильства є актуальним для розуміння механізмів виживання та спротиву в екстремальних умовах тоталітарного режиму. Метою дослідження є аналіз жіночого досвіду перебування українок у таборах ГУЛАГу крізь призму етнокультурної ідентичності та повсякденних практик виживання. Основним завданням є виявлення специфічних етнокультурних проявів, форм солідарності та стратегій збереження людської гідності, які відрізняли досвід українок від загального табірного досвіду. Методи. У дослідженні застосовано комплексний методологічний підхід, що поєднує історико-антропологічний, гендерний та етнокультурний аналіз. Джерельну базу становлять мемуарні джерела та усні свідчення репресованих українок, зібрані в Сахаровському меморіальному центрі, архівні документи Акмолінської області, а також епістолярна спадщина. Використано методи якісного наративного аналізу. У результаті дослідження виявлено, що етнокультурна ідентичність українок у таборах проявлялася через специфічні повсякденні практики: збереження мовної ідентичності, організацію культурних ініціатив (літературні вечори, виконання українських пісень), підтримання національних традицій. Особливу роль відігравала жіноча солідарність, що формувалася як на етнічному ґрунті, так і через спільний досвід материнства та втрат. Виявлено унікальні форми культурного спротиву: передавання творів української літератури з пам’яті, організацію танцювальних майстер-класів, збереження релігійних практик як способу психологічного виживання. Висновки. Жіночий досвід перебування українок у таборах ГУЛАГу характеризується специфічними етнокультурними практиками виживання. Повсякденні практики збереження мови, культурних традицій та релігійності стали ключовими механізмами опору процесам деперсоналізації та деморалізації. Жіноча солідарність, особливо в межах етнічних спільнот, виявилася критично важливою для психологічного виживання. Дослідження демонструє значущість гендерного та етнокультурного підходів для вивчення радянських репресій.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки::032 Історія та археологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
249.39 KB
Контрольна сума :
(MD5):f33700a6186753787e4fd77a9d356a56
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International