УЧАСТЬ ЗАХИСНИКА У КРИМІНАЛЬНИХ ПРОВАДЖЕННЯХ ЗА СТ. 191 КПК УКРАЇНИ: ОКРЕМІ ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ

Щирук, М. М. (2023). PARTICIPATION OF DEFENSE COUNSEL IN CRIMINAL PROCEEDINGS UNDER ARTICLE 191 OF THE CRIMINAL PROCEDURE CODE OF UKRAINE: SELECTED PROBLEMATIC ISSUES. Вісник кримінального судочинства(3), 358–374. https://doi.org/10.17721/2413-5372.2023.3-4/358-374

Анотація. Стаття присвячена комплексному аналізу правових та практичних аспектів участі захисника у кримінальних провадженнях, що стосуються статті 191 Кримінального кодексу України («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»). Автором детально досліджено сучасний стан нормативно-правового регулювання діяльності захисника за чинним Кримінальним процесуальним кодексом України 2012 року, визначено особливості його процесуальних прав і обов’язків, а також виявлено основні проблеми, які виникають під час їх практичної реалізації.
Особливий акцент зроблено на аналізі адвокатського розслідування як важливого механізму забезпечення принципу змагальності та реальної рівності сторін у кримінальному провадженні. Розкрито проблеми, пов’язані зі здійсненням адвокатських запитів, отриманням інформації та визнанням доказів, які захисник збирає самостійно. Також автор аналізує особливості правового регулювання участі захисника у проведенні окремих слідчих дій, зокрема під час упізнання, та виявляє типові порушення процесуальних гарантій, що допускаються органами досудового розслідування.
Важливе місце у статті приділено гарантіям адвокатської таємниці та конфіденційності адвокатсько-клієнтського спілкування. На підставі аналізу української судової практики та стандартів Європейського суду з прав людини (справи «Салдуз проти Туреччини»,
«Міхауд проти Франції» та ін.) встановлено, що національні правові гарантії адвокатської таємниці є недостатньо ефективними, що створює реальні ризики для порушення права особи на справедливий судовий розгляд.
Крім того, автор критично оцінює чинну в Україні модель монополізації адвокатури, яка звужує коло суб’єктів, які можуть виступати захисниками. На основі вивчення зарубіжного досвіду (США, Польщі, Німеччини) обґрунтовано доцільність перегляду цього підходу та залучення до захисту інших фахівців у сфері права, що сприятиме підвищенню якості юридичної допомоги та посиленню конкуренції на ринку правничих послуг.
Автором сформульовано конкретні рекомендації щодо вдосконалення кримінального процесуального законодавства, які передбачають детальніше регулювання права захисника на адвокатське розслідування, посилення законодавчих і процесуальних гарантій адвокатської таємниці, забезпечення належних умов для ефективного збору та подання адвокатами доказів. Запропоновані зміни мають на меті посилити правові гарантії учасників кримінального провадження, підвищити ефективність адвокатської діяльності та привести українське кримінальне процесуальне законодавство і правозастосовну практику у відповідність до міжнародних стандартів і практики Європейського суду з прав людини.