Каспійський піонер: структурна складність і розподіл вуглеводнів у шельфовому родовищі Нафтові камені
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
16 грудня 2025 р.
Автор(и) :
Mammadov, Huseynaga
Azerbaijan State Oil and Industry University, Baku, Azerbaijan
Abdulla-Zada, Murad
Azerbaijan State Oil and Industry University, Baku, Azerbaijan
Pogorelova, Elena
Azerbaijan State Oil and Industry University, Baku, Azerbaijan
Мова основного тексту :
Англійська
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
4(111)
ISSN :
1728-2713
Початкова сторінка :
75
Кінцева сторінка :
87
Цитування :
[APA 7] Mammadov, H., Abdulla-Zada, M., & Pogorelova, E. (2025). Caspian pioneer: Structural complexity and hydrocarbon distribution in the Neft Dashlary offshore field. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, (4(111)), 75–87. https://doi.org/10.17721/1728-2713.111.09
[ДСТУ] Mammadov H., Abdulla-Zada M., Pogorelova E. Caspian pioneer: Structural complexity and hydrocarbon distribution in the Neft Dashlary offshore field. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2025. no. 4(111). P. 75—87. DOI: 10.17721/1728-2713.111.09 (date of access: 17.07.2026).
Вступ. Нафтогазове родовище Нафтові Камені (Neft Dashlary), розташоване у південно-східному секторі Каспійського моря, є унікальним як з геологічного, так і з історичного погляду. Це перше у світі шельфове родовище, освоєне шляхом буріння зі спеціально побудованих морських платформ. Геологічно воно приурочене до Абшеронсько-Балаханської тектонічної зони підняття та розташоване на брекчіантиклінальній складці північно-західно-південно-східного простягання. Основна нафтогазонасичена товща – це нижньопліоценова Продуктивна серія, представлена багатошаровими дельтовими, прибережними та мілководно-морськими фаціями. Незважаючи на тривалу історію розробки, родовище залишається актуальним об'єктом для переоцінки в контексті вивчення різнотипних колекторів, тектонічної сегментації та стратиграфічної складності, що відкриває перспективи для підвищення нафтовіддачі.
Методи. У дослідженні використано комплексний підхід, що включає геологічний, геофізичний та петрофізичний аналіз даних понад 150 свердловин. Узагальнено результати інтерпретації геофізичних каротажів, описів кернів та результатів випробувань. Колекторські властивості визначались за даними понад 1450 зразків керну. Стратиграфічне зіставлення та побудова структурних карт дали змогу відобразити архітектоніку покладів і межі нафтонасичених товщ. Ресурси визначались за детерміністичними методами з урахуванням ефективної товщини, пористості, насичення та площі пастки.
Результати. У межах Продуктивної серії виділено 26 нафтонасичених об'єктів у восьми стратиграфічних пачках (світах), зокрема в горизонтах Gala, Pre-Kirmaki, Kirmaki, Post-Kirmaki тощо. Пористість порід варіює в межах 12–28%, проникність – від 0.001 до 3.92 мкм². Найбільш продуктивними є горизонти GS-1, GS-2 (свита Gala) та PKS-2a, PKS-2 (свита Pre-Kirmaki), особливо в блоках II, III, IV і V. У блоці I колекторські властивості слабко розвинені. Розподіл вуглеводнів зумовлений поєднанням тектонічних пасток, літологічних ущільнень та фаціальних змін.
Висновки. Родовище Нафтові Камені характеризується складною стратиграфічною будовою та значною тектонічною дислокованістю, що зумовлює неоднорідність колекторів як по площі, так і по розрізу. Інтеграція даних буріння, каротажу та петрофізики дала змогу визначити просторові межі продуктивних інтервалів і сформулювати критерії їх ефективності.
Методи. У дослідженні використано комплексний підхід, що включає геологічний, геофізичний та петрофізичний аналіз даних понад 150 свердловин. Узагальнено результати інтерпретації геофізичних каротажів, описів кернів та результатів випробувань. Колекторські властивості визначались за даними понад 1450 зразків керну. Стратиграфічне зіставлення та побудова структурних карт дали змогу відобразити архітектоніку покладів і межі нафтонасичених товщ. Ресурси визначались за детерміністичними методами з урахуванням ефективної товщини, пористості, насичення та площі пастки.
Результати. У межах Продуктивної серії виділено 26 нафтонасичених об'єктів у восьми стратиграфічних пачках (світах), зокрема в горизонтах Gala, Pre-Kirmaki, Kirmaki, Post-Kirmaki тощо. Пористість порід варіює в межах 12–28%, проникність – від 0.001 до 3.92 мкм². Найбільш продуктивними є горизонти GS-1, GS-2 (свита Gala) та PKS-2a, PKS-2 (свита Pre-Kirmaki), особливо в блоках II, III, IV і V. У блоці I колекторські властивості слабко розвинені. Розподіл вуглеводнів зумовлений поєднанням тектонічних пасток, літологічних ущільнень та фаціальних змін.
Висновки. Родовище Нафтові Камені характеризується складною стратиграфічною будовою та значною тектонічною дислокованістю, що зумовлює неоднорідність колекторів як по площі, так і по розрізу. Інтеграція даних буріння, каротажу та петрофізики дала змогу визначити просторові межі продуктивних інтервалів і сформулювати критерії їх ефективності.
Галузі знань та спеціальності :
10 Природничі науки::103 Науки про Землю
Галузі науки і техніки (FOS) :
Науки про Землю та суміжні науки про навколишнє середовище
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
5.45 MB
Контрольна сума :
(MD5):c043fbe6c95b1ef158cbcc0a23e95dc1
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International