Pronunciation Accommodation of Ukrainian -onyms in English Language Media
Тип публікації :
Бакалаврська робота
Дата випуску :
2026
Автор(и) :
Akopian, Nelli
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Мова основного тексту :
Англійська
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Akopian, N. (2026). Pronunciation Accommodation of Ukrainian -onyms in English Language Media [Bachelor's thesis, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/33679
[ДСТУ] Akopian N. Pronunciation Accommodation of Ukrainian -onyms in English Language Media : bachelor’s thesis : 035 Philology / supervisor A. Karaban. Kyiv, 2026. 100 p. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/33679 (date of access: 10.09.2026).
Кваліфікаційна робота бакалавра присвячена комплексному дослідженню фонетичної адаптації та соціолінгвістичної акомодації українських топонімів в англомовних ЗМІ. Актуальність дослідження зумовлена геополітичними змінами, що відбулися після анексії Криму 2014 року та повномасштабного російського вторгнення 2022 року, які перетворили українські географічні назви на «моральні топоніми». У цьому контексті перехід від усталених російських екзонімів до автентичних українських ендонімів робить вимову свідомим маркером політичної ідентичності, солідарності та дерусифікації. Об’єктом дослідження є фонетична реалізація українських топонімів у дискурсі англомовних ЗМІ, а предметом - лінгвістичні механізми міжмовних інтерференцій, фонетичної адаптації та соціолінгвістичні стратегії акомодації, що застосовуються носіями англійської мови. Метою роботи є всебічне дослідження системної кореляції між англо-українськими фонологічними розбіжностями та геополітичними комунікативними стратегіями. Для досягнення цієї мети було поставлено та реалізовано такі завдання: окреслення теоретичних засад фонетичної адаптації, проведення порівняльного огляду голосних та приголосних підсистем, аналіз слухових та акустичних закономірностей сегментної заміни, а також відстеження соціолінгвістичної еволюції конкретних топонімів.
Методологічна основа дослідження поєднує кількісну корпусну лінгвістику (для відстеження статистичних тенденцій макрорівня та семантичної просодії) з якісною слухово-перцептивною оцінкою та інструментальним акустичним аналізом (з використанням програмного забезпечення Praat для вивчення артикуляційної механіки). Доцільність застосування теорії комунікативної адаптації (CAT) Говарда Джайлза та концепцій доместикації й форенізації Лоуренса Венуті зумовлена їхньою здатністю пояснювати когнітивні та ідеологічні мотиви, що лежать в основі модифікації стилів мовлення в медіа. Наукова новизна результатів полягає в категоризації українських топонімів на основі їхньої фонологічної віддаленості від англійської мови та систематичній ідентифікації відмінних стратегій фонетичної адаптації серед американських і британських політичних та медійних діячів. Встановлено, що тоді як імена з низьким рівнем інтерференції зазнають швидкої адаптації, зумовленої орфографією, імена з високим рівнем інтерференції часто піддаються глибокій фонетичній доместикації або гіперкорекції через фонотактичні обмеження носіїв мови (такі як систематична заміна велярного фрикативного /x/ на велярний приголосний /k/ та нездатність опрацювати палаталізоване /lʲ/ або вокалізовану коду /v/).
Отримані результати підтверджують, що фонетична реалізація іноземних власних імен виступає потужним соціолінгвістичним інструментом: вона не лише кодує геополітичну приналежність, а й бере активну участь у топонімічному очищенні колоніальних наративів. Виявлена асиметрія між політичним прагненням до фонетичної інтернаціоналізації та глибоко вкоріненими фонологічними, фонотактичними та перцептивними обмеженнями рідних діалектів (наприклад, загальноамериканська англійська проти стандартної вимови) вказує на прагматичну стратегію, за якої мовці часто надають пріоритет семантичній чіткості над фонетичною точністю, якщо тільки вони не мають попереднього досвіду роботи з різноманітними фонологічними системами. Результати підтверджують продуктивність інтеграції психолінгвістичних моделей із соціономастикою - зокрема, демонструють, як когнітивні перцептивні фільтри пояснюють підсвідому фонетичну адаптацію високополітизованих топонімів, таких як «Київ» та «Харків». Ця концептуальна основа відкриває чіткі перспективи для подальших міжмовних досліджень вимови в ЗМІ в умовах конфлікту, наприклад, шляхом аналізу фонетичної адаптації українських топонімів в інших світових мовах або дослідження того, як такі динамічні зміни у вимові власних назв становлять виклик для сучасних систем автоматичного розпізнавання мови (ASR).
Методологічна основа дослідження поєднує кількісну корпусну лінгвістику (для відстеження статистичних тенденцій макрорівня та семантичної просодії) з якісною слухово-перцептивною оцінкою та інструментальним акустичним аналізом (з використанням програмного забезпечення Praat для вивчення артикуляційної механіки). Доцільність застосування теорії комунікативної адаптації (CAT) Говарда Джайлза та концепцій доместикації й форенізації Лоуренса Венуті зумовлена їхньою здатністю пояснювати когнітивні та ідеологічні мотиви, що лежать в основі модифікації стилів мовлення в медіа. Наукова новизна результатів полягає в категоризації українських топонімів на основі їхньої фонологічної віддаленості від англійської мови та систематичній ідентифікації відмінних стратегій фонетичної адаптації серед американських і британських політичних та медійних діячів. Встановлено, що тоді як імена з низьким рівнем інтерференції зазнають швидкої адаптації, зумовленої орфографією, імена з високим рівнем інтерференції часто піддаються глибокій фонетичній доместикації або гіперкорекції через фонотактичні обмеження носіїв мови (такі як систематична заміна велярного фрикативного /x/ на велярний приголосний /k/ та нездатність опрацювати палаталізоване /lʲ/ або вокалізовану коду /v/).
Отримані результати підтверджують, що фонетична реалізація іноземних власних імен виступає потужним соціолінгвістичним інструментом: вона не лише кодує геополітичну приналежність, а й бере активну участь у топонімічному очищенні колоніальних наративів. Виявлена асиметрія між політичним прагненням до фонетичної інтернаціоналізації та глибоко вкоріненими фонологічними, фонотактичними та перцептивними обмеженнями рідних діалектів (наприклад, загальноамериканська англійська проти стандартної вимови) вказує на прагматичну стратегію, за якої мовці часто надають пріоритет семантичній чіткості над фонетичною точністю, якщо тільки вони не мають попереднього досвіду роботи з різноманітними фонологічними системами. Результати підтверджують продуктивність інтеграції психолінгвістичних моделей із соціономастикою - зокрема, демонструють, як когнітивні перцептивні фільтри пояснюють підсвідому фонетичну адаптацію високополітизованих топонімів, таких як «Київ» та «Харків». Ця концептуальна основа відкриває чіткі перспективи для подальших міжмовних досліджень вимови в ЗМІ в умовах конфлікту, наприклад, шляхом аналізу фонетичної адаптації українських топонімів в інших світових мовах або дослідження того, як такі динамічні зміни у вимові власних назв становлять виклик для сучасних систем автоматичного розпізнавання мови (ASR).
Ключові слова :
phonetic accommodation Ukrainian toponyms Communication Accommodation Theory cross-linguistic interference phonetic foreignization English-language media sociolinguistics фонетична адаптація українські топоніми теорія комунікативної адаптації міжмовна інтерференція фонетична форенізація англомовні ЗМІ соціолінгвістика
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки::035 Філологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
3.05 MB
Контрольна сума :
(MD5):ecaa44040cde1ecc24a12e54f57dc44a