ДЕЯКІ ПИТАННЯ ЩОДО ПРОБЛЕМ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПІВ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ У СФЕРІ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ

ТИМОШЕНКО, К. (2025). SELECTED ISSUES REGARDING THE CHALLENGES OF IMPLEMENTING PUBLIC ADMINISTRATION PRINCIPLES IN THE SPHERE OF PARLIAMENTARISM. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Public Administration, 21(1), 80–86. https://doi.org/10.17721/2616-9193.2025/21-11/11

Вступ. Наголошено, що сучасний парламентаризм виступає не лише як інституційна форма представницької демократії, а й як специфічна система публічного управління, яка потребує відповідного адміністрування, заснованого на демократичних цінностях і принципах належного врядування. В Україні питання ефективної реалізації принципів публічного адміністрування у цій сфері є особливо актуальними в умовах реформування державного управління та адаптації до європейських стандартів. З огляду на складність політичної системи, суспільні очікування та виклики політичної підзвітності, особливого значення набуває дослідження механізмів впровадження таких принципів, як народний суверенітет, верховенство права, відкритість, підзвітність, ефективність, інклюзивність, професійність та взаємодія з громадянським суспільством.
Методи. У дослідженні використано міждисциплінарний підхід, що поєднує аналіз наукової літератури, нормативно-правових документів, звітів парламентських структур, а також емпіричні дослідження функціонування парламентських інституцій. Особливу увагу приділено порівняльному аналізу реалізації ключових принципів у країнах Європейського Союзу, зокрема у Швеції, Естонії, Великій Британії, задля оцінювання відповідності української практики європейським стандартам належного врядування. Окремо розглянуто приклади впровадження принципів професійності та взаємодії з громадськістю.
Результати. Установлено, що основними викликами для реалізації принципу професійності в Україні є політизація адміністративного апарату, брак системної підготовки парламентарів, обмеженість ресурсів для професійного зростання та низький рівень дотримання етичних стандартів. У сфері взаємодії з громадянським суспільством виявлено такі проблеми, як формалізований характер громадських консультацій, недостатня залученість населення до законодавчих процесів та низький рівень довіри до парламентських інститутів. Порівняльний аналіз дозволив виокремити ефективні практики, зокрема створення спеціалізованих консультативних рад, обов'язкові тренінги для депутатів, інституційне забезпечення прозорості через цифрові платформи.
Висновки. Аргументовано необхідність системного реформування сфери парламентського адміністрування з урахуванням міжнародного досвіду. Запропоновано запровадження комплексних освітніх програм для парламентарів, формування постійних механізмів зворотного зв'язку з громадянами, вдосконалення етичної інфраструктури парламенту та широке застосування цифрових технологій у нормотворчому процесі. Підкреслено, що такий підхід сприятиме підвищенню легітимності та ефективності парламентської діяльності, зміцненню демократичних засад управління та довіри до державних інституцій. Подальші наукові розвідки можуть зосередитися на кількісному оцінюванні впроваджених реформ та їх впливі на якість законотворчого процесу.