Корпусний підхід до вивчення якости юридичного перекладу (німецько-український напрямок)

Журнал :
Випуск :
1(79)
ISSN :
2520-6397
Початкова сторінка :
27
Кінцева сторінка :
39
Цитування :
[APA 7] Сайко, М., Яремчук, Д., & Сайко, К. (2026). Корпусний підхід до вивчення якости юридичного перекладу (німецько-український напрямок). Мовні і концептуальні картини світу, (1), 27–39. https://doi.org/10.17721/2520-6397.2026.1.03
[ДСТУ] Сайко М., Яремчук Д., Сайко К. Корпусний підхід до вивчення якости юридичного перекладу (німецько-український напрямок). Мовні і концептуальні картини світу. 2026. Вип. 1(79). С. 27—39. DOI: 10.17721/2520-6397.2026.1.03
Вступ. Юридичний переклад є однією з найзапитуваніших галузей спеціялізованого перекладу в сучасному глобалізованому світі. Попит на якісний переклад правничих текстів дедалі зростає. Попри це німецько-українська юридична термінографія та перекладознавство досі характеризуються обмеженістю ресурсів і браком систематизації наявних праць. Переклад у галузі конституційного права досі лишався поза увагою дослідників. Матеріялом дослідження є текст Основного закону ФРН та його перший офіційний переклад українською мовою (2024). Методи. Пропоноване дослідження ґрунтується на системно-прескриптивній парадигмі та поєднує кількісний (корпусний) і якісний підходи. Для дослідження створено перекладний корпус Grundgesetz (1286 сегментів) у програмі memoQ. Методою збору даних є параметризований корпусний пошук. Методами розбору є систематизація (виявлення значущих для дослідження перекладацьких рішень, організація даних у логічні структури), аналітика (порівняльний розбір рекурентних патернів варіятивности перекладацьких рішень), статистика (дескриптивний статистичний розбір об'єкта дослідження) та рефлексія (критичне осмислення дослідницьких припущень і методологічних обмежень). Результати. Здійснене дослідження підтвердило дві авторські евристичні гіпотези. Доведено зокрема, що, по-перше, українські перекладачі демонструють несистемність у збереженні послідовности первотвору, а по-друге, що загальновживана лексика демонструє вищий рівень варіятивности відтворення порівняно з власне правничою лексикою, що можна пояснити відповідним фокусуванням перекладацької уваги й нехтуванням умовно фоновою лексикою. Висновки. Виявлені за допомогою параметризованого корпусного пошуку випадки термінологічної та синтаксичної непослідовности засвідчують як евристичний потенціял обраної методології, так і її певні обмеження. До переваг корпусного підходу належать можливість кількісної верифікації гіпотез, систематичність виявлення повторюваних патернів та об'єктивізація оцінювання послідовности перекладацьких рішень. Водночас виявлено критичні обмеження: неможливість автоматично розрізнити функційно вмотивовану та невмотивовану непослідовність без додаткового якісного розбору, опосередкований характер кореляції між кількісними показниками послідовности та загальною якістю перекладу. Отже, для оцінювання якости галузевого перекладу оптимальним є поєднання кількісних і якісних метод. Висновки дослідження актуалізують необхідність інституціоналізації якісного контролю юридичних перекладів.
Файл(и) :
Вантажиться...
Ескіз
Завантажити
Формат :

Adobe PDF

Розмір :

655.65 KB

Контрольна сума :

(MD5):3499d1ae61d93d2711d737e53465406c

Attribution 4.0 International
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Attribution 4.0 International