УНІФІКАЦІЯ ПРОТИ УНІКАЛЬНОСТІ: ГОДОНІМИ ЛЬВОВА В ПЕРШІ РОКИ РАДЯНСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ

Bagmet, О., Багмет, О. (2025). UNIFICATION VS UNIQUENESS: LVIV'S HOMONYMS IN THE FIRST YEARS OF THE SOVIET OCCUPATION. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. History, 159(2), 5–12. https://doi.org/10.17721/1728-2640.2024.159.1

Вступ. У статті аналізується вплив радянської влади на зміну урбанонімів Львова впродовж Другої світової війни. Характеризуються головні пріоритети радянської топонімічної політики щодо годонімів польської доби, що передбачала переосмислення й нове наповнення символічного простору міста задля утвердження радянської ідеології. Завданнями статті, зокрема, були: оцінка загальних тенденцій перейменувань; аналіз повного переліку польських та радянських годонімів перейменованих в роки Другої світової війни; встановлення й характеристика головних цінностей та символів, які радянська влада насаджувала в публічному просторі, з метою переформатування історичної пам’яті та колективної свідомості.
Методи. Дану роботу слід вважати прикладом міждисциплінарних досліджень. При її виконані поєднано використання як загальнонаукових методів (аналіз, типізація), так й методів історико-географічного аналізу (порівняльно-історичний), зокрема, був зроблений аналіз різночасових картографічних творів Львова.
Результати. Унаслідок кількісного аналізу перейменованих польських та нових радянських урбанонімів, виділено головні групи на які робила акцент радянська влада під час перейменувань. Переважну більшість нових годонімів були російськими. Їхня поява на мапі Львова мала засвідчити приналежність міста до радянського символічного простору Цілями перейменувань були заміщення історичної пам'яті у міському просторі задля унеможливлення розвитку національного патріотизму та формування нового символічного простору й нової суспільної свідомості. Зрештою усі ці заходи мали на меті конструювання нової ідентичності задля виховання лояльного громадянина, т.зв. "радянської людини".
Висновки. Уніфікація символічного простору радянських республік мала забезпечити консолідацію регіонів, що суттєво відрізнялися як за історичним минулим, так й за національним складом. Наслідком уніфікації радянських годонімів, через втрату зв’язку з конкретною територією, її історією та традиціями, стала їхня штучність й абстрактність. Що призвело до їхнього неприйняття місцевим населенням. Іншими ознаками радянської топонімічної політики стали заідеологізованість символічного міського простору; монополізація владою права на створення й зміну урбанонімів; заміщення первинних описової та орієнтувальної функції урбанонімів на ідеологічну.