ЕКЗИСТЕНЦІЙНА НЕПОСТУПЛИВІСТЬ У ТЕОРІЇ СУСПІЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ (ЕПІСТЕМІЧНО-ЕВРИСТИЧНИЙ ДОСЛІД НА ОСНОВІ ТВОРЧОГО СПАДКУ І. В. БОЙЧЕНКА)

Padalko, B. (2025). EXISTENTIAL INTRANSIGENCE WITHIN THE THEORY OF SOCIAL TRANSFORMATION (AN EPISTEMIC-HEURISTIC INQUIRY GROUNDED IN I. V. BOYCHENKO'S LEGACY). Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Philosophy, 2(13), 57–62. https://doi.org/10.17721/2523-4064.2025/13-9/14

В с т уп . Розроблено поняття екзистенційної непоступливості як установки замикання на теперішньому, що канонізує наявне як належне і звужує бажане до відтворення впізнаваних форм. Обґрунтовано його онтологічний статус у нелінійному історичному часі пришвидшених і нерівномірних зрушень. Мета полягає у тому, щоб пояснити механізм, за допомогою якого непоступливість модифікує пороги прийнятності нового та темпи макропереходів, і показати його аналітичну придатність на українському матеріалі.
М е т о д и . Використано реконструктивно-критичне прочитання ідей І. В. Бойченка; інституційно-аналітичний підхід (норми, процедури, санкції); семантика історичного часу (розподіл між "простором досвіду" та "горизонтом очікувань"); кейс-аналіз сучасних українських практик.
Р ез у л ь т ат и . Запропоновано робочу дефініцію трансформації як якісної і необоротної зміни режиму впоряд-кування. Введено тріаду наявне / належне / бажане як мінімальну схему самосприйняття носіїв порядку. Описано механізм дії непоступливості: перекодування тріади з підвищенням порогів прийнятності, звуженням поля легітим-них альтернатив і переведенням рішень у режими очікування. Виокремлено параметри виміру (поріг, інтенсивність, тривалість, валентність, модальність) і рівні виявлення (індивідуальний, інституційний, суспільний). Показано залежність ефектів від достовірності офіційної інформації та маркерів "нормальності / зміни" (стабільність цін, регулятивні обмеження, доступ до базових послуг). Український матеріал демонструє поєднання стабілізаційного ефекту (каналізація ресурсів у оборону, фінанси, енергетику) із гальмуванням частини реформ і технологічних новацій, що звужує "вікна можливостей".
В и сн о в к и . Установлено, що екзистенційна непоступливість постає не психологічним упередженням, а режи-мом селекції майбутнього, який системно змінює пороги і темпи переходів: у помірних конфігураціях стабілізує керовані зміни і створює часовий резерв для адаптації; у крайніх – блокує інновації, спричиняє архаїзацію та втрату адаптивності, підвищуючи ризик контрреформ.