УКРАЇНА–РОСІЯ: ФОРМАТ ГЕОЕКОНОМІЧНОЇ ТА ГЕОПОЛІТИЧНОЇ КОНФРОНТАЦІЇ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2020
Автор(и) :
Кондратенко, О. Ю.
Мова основного тексту :
Англійська
eKNUTSHIR URL :
Том :
1
Випуск :
144
ISSN :
2308-6912
Початкова сторінка :
4
Кінцева сторінка :
22
Цитування :
[APA 7] Кондратенко, О. Ю. (2020). UKRAINE–RUSSIA: FORMAT OF GEOECONOMIC AND GEOPOLITICAL CONFRONTATION. Актуальні проблеми міжнародних відносин, 1(144), 4–22. https://doi.org/10.17721/apmv.2020.144.1.4-22
[ДСТУ] Кондратенко О. Ю. UKRAINE–RUSSIA: FORMAT OF GEOECONOMIC AND GEOPOLITICAL CONFRONTATION. Актуальні проблеми міжнародних відносин. 2020. Vol. 1, no. 144. P. 4—22. DOI: 10.17721/apmv.2020.144.1.4-22 (date of access: 17.07.2026).
Анотація. Розкрито виклики та перспективи України в умовах кризи транзитивного світопорядку в східноєвропейському контексті. Актуалізовано питання зміцнення національної безпеки та захисту територіального суверенітету пострадянських країн та країн Східної Європи у зв’язку з агресією Росії та окупацією частини українських територій. Протистояння між Росією та пострадянськими країнами є конфліктом двох цивілізаційних систем, боротьбою двох протилежних світоглядів і парадигм нового світового порядку. Доведено, що євразійські інтеграційні проекти Росії були спрямовані на залучення України та утримання її у сфері російського геоекономічного та геополітичного впливу. Створення інтеграційних об’єднань на пострадянському просторі покликано стати одним із інструментів відродження євразійської імперії, зокрема й за рахунок руйнування національної економіки та суверенітету України. Ключовим результатом Революції Гідності стало підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, що зруйнувало російську стратегію щодо втягнення України в площину євразійської інтеграції. Підтверджено, що після невдалих дій Російської Федерації із залучення України до євразійських інтеграційних структур через використання керованої прокремлівської влади, Москва відмовилася від цього варіанту та перейшла до сценарію, відповідно до якого було реалізовано стратегію розпалювання та підтримки сепаратизму в південно-східних областях України. Стратегія щодо створення на теренах України псевдодержав так чи інакше включає питання інфраструктури та транзиту російських енергоресурсів до Євросоюзу. Формування Новоросії за рахунок українського суверенітету передбачало також підтримку з боку окремих країн ЄС прискорення побудови енергетичної інфраструктури в обхід України як failed state. Анексія Криму стала нестандартним геостратегічним кроком Росії, що призвів до порушення кодону суверенної держави вперше з часів завершення Другої світової війни. Загалом Крим для РФ є важливим сакральним явищем та геостратегічним активом. За умов відкриття нових військових баз у Білорусі, збереження російського військового контингенту у Придністров’ї та на Донбасі, а також повзучого геополітичного витіснення України з Чорного т Азовського моря остання автоматично опиняється у своєрідному геополітичному «зашморгу», позбавляючись при цьому виходу до моря. Зрештою, російська агресія, спрямована на дестабілізацію України мала для РФ також і внутрішньополітичне значення, адже європеїзація України та її політико-економічний успіх став би новим геополітичним трендом та поставив би під сумнів ефективність авторитарного режиму Росії та решти пострадянських країн. Все б це стало для російського суспільства наочним прикладом позитивних наслідків демократичних трансформацій великої православної держави. Однак, хоча РФ і досягла певних тактичних переваг в Україні, уповільнивши тим самим її зближення з ЄС та НАТО, все ж проектування нестабільності стратегічно унеможливлює будь-яку участь Києва у євразійськихActual problems of international relations. Release 144. 20206інтеграційних проектах, дедалі віддаляє його від Росії, робить Україну більш прозахідною та антиросійською.Ключові слова: Україна, зовнішня політика, національна безпека, Російська Федерація, Східна Європа, ОДЕР-ГУАМ, Балто-Чорноморська співдружність
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
865.12 KB
Контрольна сума :
(MD5):97f1624dff9be3ba9da1601ac4ce2a53
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International