ЖАНРОВА СИСТЕМА ІНДОНЕЗІЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ В ПЕРІОД БАЛАІ ПУСТАКА (1920–1933)

Микулич, Ю. (2023). GENRE SYSTEM OF INDONESIAN POETRY DURING THE BALAI PUSTAKA PERIOD (1920-1933). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та літератури, 1(29), 68–72. https://doi.org/10.17721/1728-242X.2023.29.11

Дослідження спрямоване на аналіз жанрової системи індонезійської поезії в період Балаі Пустака з метою розкриття важливості цього етапу для розвитку індонезійської літератури та самоідентифікації нації. Актуальність полягає у встановленні внеску ліричних жанрів цього періоду у формування індонезійської літературної й культурної ідентичності. Головні запитання дослідження включають аналіз форм і жанрів індонезійської поезії періоду Балаі Пустака, вивчення ролі видавництва "Балаі Пустака" у формуванні цієї поезії, виявлення спільних та унікальних рис цього періоду в літературі, та розкриття впливу історичних подій на жанрову систему поезії. Дослідження базується на аналізі текстів індонезійських поетів Мохаммада Яміна, Санусі Пане та Рустама Ефенді. Унаслідок дослідження було виявлено, що цей період став перехідним в історії індонезійської поезії, з поєднанням традиційних жанрів з новими формами, а також було підкреслено роль видавництва "Балаі Пустака" у цьому процесі. Період 1920–1933 рр. був критичним у формуванні індонезійської поетичної традиції та визначав ключові аспекти літературної ідентичності. Ця епоха відзначалася розквітом лірики, а також появою нових жанрів, таких як сонети. Поети того часу вперше виражали свої почуття й думки у віршах, сприяючи формуванню національного культурного образу.