ФЕНОМЕН "СТРАТЕГІЧНОЇ ЛОКАЛІЗАЦІЇ"ЯК НАСЛІДОК "СТІЙКІСНОГО ПОВОРОТУ" В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ДИСКУРСІ

ZAGORODSKY, А., ЗАГОРОДСЬКИЙ, А. (2025). THE PHENOMENON OF "STRATEGIC LOCALISATION" AS A CONSEQUENCEOF THE "RESILIENCE TURN" IN THE EUROPEAN DISCOURSE. Вісник: Міжнародні відносини, 61(2), 131–138. https://doi.org/10.17721/1728-2292.2025/2-61/131-138

АнотаціяВступ. Стаття досліджує феномен «стратегічної локалізації» як наслідок «стійкісного повороту» в європейському дискурсі 2014–2023 рр., коли під впливом безпрецедентних гібридних загроз центральні уряди країн ЄС виявили обмежену спроможність до ефективного кризового реагування. Це зумовило зміщення акценту політики кризового реагування до принципів децентралізації управління ризиками, субсидіарності та локалізації рішень. У статті запропоновано термін «стратегічна локалізація» для опису цього процесу. Український дискурс, сформований у воєнних умовах, доповнює цей зсув вирішальним мережевим компонентом горизонтальної взаємодії громад.Методи. Застосовано компаративний аналіз для зіставлення європейського та українського дискурсів, дискурсивний і контент-аналіз стратегічних документів та академічних праць, історико порівняльний підхід для простеження еволюції понять у 2014–2023 рр., експериментальне симуляційне моделювання для виявлення комунікативних уразливостей стійкості на локальному рівні і перевірки форматів взаємодії.Результати. Зафіксовано утвердження «стійкості» як організаційного принципу кризового врядування, тренд у ЄС на делегування антикризових рішень до локальних суб’єктів, специфіку України у мережевому вимірі локальної взаємодії під тиском війни. Симуляційне дослідження підтвердило ефективність постійних міжсекторальних форматів і підходу «the-whole of society». Виявлено, що спільним у європейському та українському підходах є орієнтація на локалізацію та децентралізацію, а відмінним — український феномен мережевості як критичної умови виживання та безпеки. Окреслено зародження феномену «стратегічної локалізації», водночас без остаточної інституціоналізації.Висновки. Локальний рівень врядування стає каталізатором антикризової політики та вузловим чинником вузлом безпеки. «Стратегічна локалізація» описує нову конфігурацію розподіленої відповідальності, релевантну для європейської безпеки та українських практик стійкості.