ЛІТОЛОГО-МІНЕРАЛОГІЧНИЙ СКЛАД АКУМУЛЯТИВНО-ПЛЯЖНИХ ВІДКЛАДІВ ДУНАЙСЬКО-ДНІСТРОВСЬКОГО СЕГМЕНТУ ЧОРНОГО МОРЯ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2022
Автор(и) :
Tarnovetskyi, А.
Нестеровський, В.
Деяк, M.
Тарновецький, А.
Мова основного тексту :
Англійська
eKNUTSHIR URL :
Том :
2
Випуск :
97
ISSN :
1728-2713
Початкова сторінка :
5
Кінцева сторінка :
13
Цитування :
[APA 7] Tarnovetskyi, А., Нестеровський, В., Деяк, M., & Тарновецький, А. (2022). LITHOLOGICAL AND MINERALOGICAL STRUCTURE OF ACCUMULATIVE BEACH DEPOSITS OF THE BLACK SEA DANUBE-DNIESTER SEGMENT. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 2(97), 5–13. https://doi.org/10.17721/1728-2713.97.01
[ДСТУ] LITHOLOGICAL AND MINERALOGICAL STRUCTURE OF ACCUMULATIVE BEACH DEPOSITS OF THE BLACK SEA DANUBE-DNIESTER SEGMENT / А. Tarnovetskyi et al. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2022. Vol. 2, no. 97. P. 5—13. DOI: 10.17721/1728-2713.97.01 (date of access: 25.07.2026).
Досліджено акумулятивно-пляжні відклади північно-західного узбережжя Чорного моря на ділянці від с. Лиман (коса Катранка) до смт Кароліна Бугаз (Одеська область). Довжина берегової лінії на ділянці дослідження становить близько 85 км. Тут поширені такі форми пляжних відкладів: коси, пересипі, присхилові пляжі. З усіх типів пляжних відкладів за єдиною методикою в літній період відібрано та проаналізовано 35 проб. Відбір проводився на всіх доступних для відбору місцях пляжних відкладів із середньої частини у присхилових пляжах (між урізом води та берегом) та на відстані 5–7 м від урізу води на пересипах та косах у період відсутності штормів. Для цього використовувалися стандартні пластикові контейнери ємністю 1 л. Проби відбиралися із глибини 30 см від поверхні з площею зачистки 30×30 см. У кожній точці проводився опис будови берегової зони та характеру пляжних відкладів, які фіксувались у журналі та були прив'язані до координат системою GPS. Проведено гранулометричний та мінералогічний аналізи. Встановлено, що в гранулометричному складі серед усіх типів пляжних відкладів переважають фракції 0,25–0,5 мм, що становить 66 % та 0,1–0,25 мм – 30 %. У мінімальних кількостях наявні крупнозернисті та алевропелітові фракції. Основними місцями локалізації дрібнозернистих псамітових та алевропелітових фракцій є ділянки з пониженим впливом уздовж берегових хвилеприбійних процесів. Проте в періоди збільшення гідродинамічної активності (осінь – зима) відбувається додатковий перерозподіл матеріалу, що спричинює вимивання з відкладів дрібних фракцій і їх відганяння в бік моря. Пляжні відклади на 90–95 % складені кварцом. Другорядні – кальцит, польовий шпат, слюда, техногенні утворення. Рудні мінерали представлені магнетитом, залізними сфероїдами, ільменітом, акцесорні – гранатами, ставролітом, актинолітом. Основними джерелами теригенного матеріалу для формування пляжних відкладів на досліджуваній ділянці узбережжя є: підводний бенч, річковий стік Дністра та берегова абразія. Вирішальною у розподілі наносів є направленість уздовж берегової течії у напрямку від м. Одеса в бік Дунаю.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
1.82 MB
Контрольна сума :
(MD5):ecef8b3f322da4be510fb28203ddc880
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International