Образ Києва у романах Валер’яна Підмогильного «Місто» та Віктора Домонтовича «Дівчина з ведмедиком»

У роботі було розглянуто й проаналізовано образ Києва у текстах української літератури 1910-х років XX століття. Встановлено, що починаючи з цього періоду з’являються нові способи зображення міста, такі як розширення, швидкість, рух та самостійність. При цьому, місто стає фактором впливу на інших героїв дії, що підсилює роль урбаністичного простору як одного із персонажа тексту.
У роботі було проаналізовано інтелектуальні романи Валер’яна Підмогильного «Місто» та Віктора Домонтовича «Дівчина з ведмедиком», які виступають яскравим втіленням модерністського уявлення про Київ. Місто у Підмогильного – байдуже, воно нависає згори, тисне на головного героя, змушує його відчувати себе самотньо. Втім, відображення Києва у цьому романі є суб’єктивним, висвітленим через призму його сприйняття Степаном Радченком. Натомість, у романі В. Домонтовича місто, що також впливає на свого персонажа, супроводжує й підсилює його хворобливі стани спекою та гарячим повітрям, притуплює й раціоналізує почуття Іполіта Варецького завдяки дощу й холоду.

Придачук А. О. Образ Києва у романах Валер’яна Підмогильного «Місто» та Віктора Домонтовича «Дівчина з ведмедиком» : кваліфікаційна робота бакалавра : 035 Філологія / наук. кер. О. В. Романенко. Київ, 2024. 60 с.