Неореалістична українська і російська проза першої третини хх століття: рецепції наративу

Дисертація є першим в українському літературознавстві дослідженням феномену неореалізму першої третини ХХ століття. Здійснено історичний і теоретичний екскурс в історію зародження, виникнення, забуття й відродження терміна “неореалізм” в українському і російському літературознавстві; приділено увагу неореалістичним світоглядним засадам; виявлено ступінь залежності неореалізму від традиційного реалізму та модернізму; продемонстровано становлення неореалізму на підґрунті реалізму і символізму, збагачення художніми засобами інших модерністичних напрямів (імпресіонізму, експресіонізму, сюрреалізму). Стильові домінанти неореалізму вирізнені й узагальнені на основі конкретного аналізу прозової творчості В. Винниченка, В. Підмогильного, М. Горького, І. Буніна, а також синтезу субстанційної суті різногосих міркувань у дослідженнях попередників.

Ключові слова: неореалізм, новий реалізм, стиль, стильові домінанти, світосприйняття, синтетизм, суб’єкт-об’єктні відношення, фокалізація, промінь зору, рецепція.

Рева-Лєвшакова Л. В. Неореалістична українська і російська проза першої третини хх століття: рецепції наративу : автореф. дис. ... д-р. філол. наук : 10.01.05 Порівняльне літературознавство / Рева-Лєвшакова Людмила Володимирівна. - Київ, 2013. - 38 с.